Глава 4. Паша

Паша вийшов з операційної, стягнув гумові рукавички та підійшов до раковини, щоб вимити руки. За дві години чергування вже три пацієнти з вивихами та один з переломом ноги. Взимку у хірурга-травматолога роботи завжди стає більше. А сьогодні ще й п’ятниця, народ веселиться після завершення робочого тижня. Мабуть, нічка буде веселою. Ну нічого, сьогодні вже 12 грудня, а з 24 грудня почнеться його двотижнева відпустка. Хочеться відпочити якомога далі від міста. Можливо, варто поїхати в гори? Що може бути краще за активний відпочинок? 

А ще треба навідатися до батьків. Хоча б на один день, більше він просто не витримає. Мама знову почне насідати на нього з розпитуваннями, коли ж він нарешті знайде собі дівчину та потішить своїх батьків онуками. А Паша вже втомився пояснювати їй, що взагалі не збирається шукати собі дівчину. Навіщо? Подружку на ніч можна легко знайти у найближчому клубі. А мати серйозні стосунки з жінкою, регулярно бувати з нею на побаченнях, а потім ще й жити разом з нею?! Ох, ні… Цього з ним точно ніколи не буде! І те, що йому вже минуло 30 років ніяк не вплине на його рішення прожити життя у своє задоволення.

Вимивши руки, Паша став витирати їх паперовим рушником, дивлячись на себе у дзеркало. Він не був красунчиком, але мав симпатичну зовнішність. Коротке коричневе волосся спереду трохи стирчало угору кумедним «їжачком». Звичайне обличчя, яке могло бути надзвичайно зосередженим або дуже веселим. І чорні очі, які критично дивилися на все навколо. Паша не бажав щодня витрачати дорогоцінний вільний час на гоління, але відпускати бороду теж не хотів, тому завжди мав легку щетину на підборідді. А ще він проводив багато часу у спортзалі та трохи займався айкідо. Хірургу-травматологу треба вести здоровий спосіб життя, та й сила у руках повинна бути.

Не встиг він повернутися до свого кабінету, як у двері постукали. А вже в наступну секунду до кабінету зазирнула молоденька медсестра Аліна.

— Паша, привіт! — посміхнулася дівчина. — Маєш хвилинку?

— Привіт, Алінко! — кивнув їй Паша. — Маю навіть дві!

— Вчора я скористалася твоєю порадою, — промовила Аліна, підходячи до нього ближче. — Коли Іван побачив, що я пішла танцювати з іншим, він так дивився на мене. А наприкінці вечірки він визвався провести мене додому, уявляєш?

— Сподіваюся, ти відмовилася?

— Звичайно, я відмовилася! Я пам’ятаю всі твої настанови! Хоча мені дуже хотілося, щоб він мене провів.

— Розумничка! — посміхнувся Паша. — Він вже телефонував тобі сьогодні?

— Ти ще питаєш? Він цілий день мені телефонує! — Аліна показала йому свій телефон. — Дивись, десять пропущених!

— Ого, і ти не відповіла?

— Ні! Нехай думає, що я дуже зайнята.

— Раджу тобі взяти слухавку, коли він знову зателефонує, — промовив Паша. — Годі мучити хлопця. Я думаю, що вже можна відповісти йому. Якщо запросить на побачення — погоджуйся. Але зберігай спокій, не вішайся йому на шию, зрозуміла? Щоб у нього зберігалося відчуття, що тебе треба завойовувати постійно. Та не перестарайся! Чоловіки зовсім не люблять вередливих снігових королев, які намагаються командувати ними.

— Гаразд! — кивнула головою Аліна. — Ой, Іван телефонує! Піду, поговорю з ним. Дякую, Паша! Ти чарівник!

Дівчина вибігла у коридор, а Паша втомлено зітхнув. Скоріше б вже піти у відпустку! Відпочинок потрібен не лише від пацієнтів, а й від цих жінок та дівчат, які табунами бігають до нього за порадами. А все почалося десь півроку тому, з невинної розмови під час обідньої перерви.

Одного разу під час денної зміни Паша пішов обідати з трьома медсестрами та Олею. Під час обіду одна з медсестер почала розповідати, що їй дуже подобається один хлопець, але вона не знає, як звернути на себе його увагу. Того дня Паша дав цій дівчині одну маленьку пораду. На його великий подив, дівчина скористалася цією порадою і це призвело до того, що об’єкт її симпатії запросив її на побачення. А потім почалося… 

Чутки про те, що поради Паші можуть допомогти дівчатам налагодити своє особисте життя, розлетілися по всій лікарні. Тепер до нього майже щодня приходили медсестри, санітарки, прибиральниці… навіть лікарки. Всі вони запитували поради — як привернути до себе увагу чоловіка, як помиритися з обранцем після сварки, як з’ясувати, що саме відчуває до них конкретний чоловік. Хтось питав особисто для себе, деякі хотіли допомогти подрузі. Були й такі, які приводили своїх знайомих жінок та дівчат просто до Паші в травматологію. Спочатку він намагався відмовляти всім цим відвідувачкам. Але вони були дуже наполегливими, деякі навіть починали плакати, а Паша не міг спокійно дивитися на жіночі сльози. Доводилося погоджуватися. 

Паша не мав жодного уявлення, чому його поради працюють. Він ніколи не цікавився поглибленим вивченням психології відносин, а всі його рекомендації засновувалися виключно на його особистій думці. Але чомусь це працювало. Звісно, не всі парочки залишалися разом. Іноді вони розбігалися через деякий час за взаємною згодою. Іноді дівчина сама починала розуміти, що обрала не того чоловіка. Але зазвичай дівчата досить спокійно переносили завершення старих стосунків і через деякий час знаходили нового чоловіка. І знову прибігали до Паші за порадою. Нескінченний цикл! Самого Пашу це трохи втомлювало. Але було кумедно дізнатися, що у лікарні його вже називають консультантом зі зваблення чоловіків та «любовним лікарем». Фантазія у всіх цих жінок працювала відмінно!