Глава 3.

Настя не змогла всидіти на місці, тому швидко підхопилася на ноги та побігла за Дмитром. Вона наздогнала його у коридорі та рішуче потягла за руку у куточок, де їх навряд чи могли почути.

— Ну і що це в біса було?! — вигукнула дівчина, гнівно подивившись на нього.

— Ти про що, Насть? — Дмитро зобразив щире здивування. — Я запросив вашу новеньку пообідати за мною. Що у цьому такого?

— Ти фліртував з нею! Я все бачила, ти не помітив мене у кабінеті?

— Так, я фліртував з нею! Вона дійсно зацікавила мене. І я не розумію, чому ти так на це реагуєш?

— А як мені реагувати?! Ти вважаєш, що фліртувати з іншою на очах у своєї дівчини нормально?

— Насть, але ж ти не моя дівчина, — спокійно промовив Дмитро.

— Як це?! — Настя настільки не очікувала почути таку відповідь, що на декілька секунд їй відібрало мову. — Але ж те, що трапилося вчора…

— Ти думала, що я знову хочу зустрічатися з тобою? — здивувався Дмитро. — Я ж наче не казав тобі про це… 

— То я тобі потрібна лише для інтимних утіх? — вигукнула Настя. — Ну, знаєш…

— Насть… Ми з тобою дуже гарно провели вчора час разом. Якісний секс без зобов’язань, хіба це погано?

Настя замахнулася та з усієї сили вліпила Дмитру ляпаса, а потім швидко розвернулася та побігла назад до свого кабінету. Плакати їй зараз не хотілося. Дівчина відчувала скажену лють та обурення. А ще Настя ненавиділа себе за свою вчорашню поступливість та розуміла, що була повною дурепою.

Дмитро прийшов по Вероніку рівно о першій годині. Він навіть не подивився у бік Насті, яка у цей час сиділа за своїм столом та спопеляла його поглядом. Дмитро галантно допоміг Вероніці одягнути шубку та повів її обідати у найближче кафе. Насті хотілося наздогнати його та знову влаштувати скандал, але вона втрималася. Дмитро ясно дав їй зрозуміти, що вчорашній вечір для нього нічого не означає. Настя і так почувалася повною дурепою, тому вирішила не принижуватися перед ним ще більше.

Після обідньої перерви Вероніка повернулася абсолютно задоволеною. Подивившись на усміхнене обличчя новенької, Настя одразу зрозуміла, що вони з Дмитром розмовляли зовсім не про програмне забезпечення. І від цієї думки стало особливо бридко на душі. Не в змозі тримати в собі свої емоції, Настя взяла телефон та вийшла у коридор. Знайшовши тихе місце, дівчина зателефонувала Олі та розповіла їй про все, що сталося.

— Насть, як ти могла впустити його вчора до своєї квартири? — вигукнула Оля. — Він жодного разу не зателефонував тобі за цей рік, а ти з такою радістю розкрила перед ним свої обійми!

— Я вважала, що він хоче відновити наші стосунки, — тихо промовила Настя. — Знаю, я повна дурепа!

— Тобі погано зараз?

— Дуже… Але плакати я не буду. Треба забути цього козла та жити далі! Що ти там казала про сильну та незалежну жінку?

— Правильно, сестричко! — підтримала Оля. — Дмитро справжній бабій! Навіщо тобі такий чоловік?

Минуло десять днів. Майже всі співробітники «Глобал Софт» вже знали, що Дмитро закрутив роман з Веронікою. Настя щодня бачила їх разом. Дмитро заходив до відділу продажів по декілька разів на день, а іноді вони з Веронікою навіть приїздили до офісу разом або разом вирушали додому. Спочатку Настя намагалася абстрагуватися від цієї солодкої парочки, просто не звертати на них уваги. Але нічого не виходило. Наче навмисно вона постійно натикалася на них. Настя часто бачила, як Дмитро з Веронікою пристрасно цілуються десь у затишному куточку офісу, де їх ніхто не міг побачити. Спочатку Насті було бридко, потім її це почало бісити, а трохи згодом дівчина впала у депресивний стан. Вона розуміла, що була для Дмитра лише короткочасною розвагою, але забути цього красунчика була не в змозі.

Нарешті настала п’ятниця. Завершивши всі робочі справи, Настя вийшла на темну вулицю та з полегшенням вдихнула свіже морозне повітря. Нарешті вихідні! Почувши збоку від себе жіночий сміх, дівчина повернула голову. Дідько, знову ця солодка парочка! Дмитро та Вероніка теж вийшли з будівлі офісу та вже йшли до парковки. Настя не могла зрозуміти, чому Вероніка постійно сміється з Дмитром. Він ніколи не вмів смішно жартувати. Що він такого їй каже, що вона просто заливається сміхом? Машина Дмитра стояла неподалік від машини Насті, тому дівчина швидко сіла за кермо, завела двигун та виїхала на дорогу. Ще не вистачало перетнутися з цими закоханими голубками на парковці. І так вже нудить від них!

Дорогою додому Настя заїхала у супермаркет. Купивши продуктів, вона вже йшла на касу через відділ алкогольних напоїв. Зупинившись біля великого стелажа, Настя взяла з полиці пляшку свого улюбленого вина. Чому б ні? Сьогодні ж п’ятниця. Треба ще й цукерок купити! Чудова вечеря для самотньої дівчини, яка щодня змушена спостерігати за розвитком роману свого колишнього хлопця з самовпевненою та пихатою дівчинкою, яку Настя терпіти не може.

Приїхавши додому, Настя переодягнулася у теплу піжаму, відкрила вино та налила собі повний келих. Чому ж так кепсько? А на душі неначе коти шкребуться. Дмитро звичайний чоловік, чому ж вона ніяк не може забути його? Настя залпом випила вино, а потім знову наповнила свій келих.

Оля сьогодні чергувала у нічну зміну. Але о дев’ятій годині у неї видалася перерва, тому дівчина вирішила зателефонувати Насті. Олю дуже непокоїв стан молодшої сестри. Схоже, що вона ніяк не може забути свого Дмитра, треба терміново щось робити з цим. Оля дістала з кишені телефон, вийшла у коридор та зателефонувала Насті.