Епілог

Все закінчилось добре. Для нас усіх.

 Нейтон – вирушив у навколосвітню подорож. Що мене дуже порадувало. Без нього мені буде набагато спокійніше.

- Куди поїдеш? - запитав Алекс Нейтона, коли підійшов до нього.

- Ще точно не знаю, але буду подорожувати по світу. Уявляю, скільки неймовірних емоційних потрясінь на мене чекає? - підморгнув брат.

- Сподіваюся, ти повернешся?

- Куди я від вас подінусь, - засміявся Нейт. - З усіма я вже попрощався, лишився тільки ти. Побачимося, Алексе, - він міцно обійняв брата.

- Побачимося, Нейт.

Нейтон, кинувши прощальний погляд, сів за кермо і неквапливо поїхав з Рівервуда.

***

Моя мама… Тут все кумедно. Вони з Ріком вирішили все-таки одружитися. Мама дуже щаслива. Я рада за неї. Тепер ми з Шоном зведені брат та сестра. Чудово, нічого більше не скажеш.

Все, що мені зміг сказати з цього приводу Шон, так це:

- Чорт! Я не очікував такого повороту подій!

***

Що до нас із Алексом… Ми зустрічаємося. І у нас все чудово. Ми вступили до одного коледжу. Тепер навчаємось разом. Наомі та Шон теж навчаються з нами в одному закладі та на одному факультеті. Ми стали не розлий вода.

Життя в Рівервуді налагодилося. Більше не було зафіксовано подібних убивств. Місцеві мешканці змогли зітхнути спокійно. Поліцію лише одне турбувало – не спійманий убивця. Місцева влада спершу не хотіла закривати справу. Чомусь вони очікували, що вбивця рано чи пізно дасть про себе знати. Тому треба бути напоготові.

Але я-то знаю, що історія закінчена.