Недолюбов

Настав ранок, я сиділа за чашкою запашної кави і перечитувала те смс знову і знову, чотири слова, від яких хотілось літати "Я думаю про тебе!". Але... Стій! Навіщо він знов нагадав про себе!? Все змінилося, все вже по-іншому, а як же Діна? Маля? Що він робе, навіщо ці безвідповідальні смски!? Здається, що моя голова зараз лусне від всіх цих запитань! 
 Коли це раптом,  телефон засвітився і я побачила на ньому: "Чому мовчиш?"
А що я мала відповідати, так, звичайно, я ні на хвилину не переставала думати про нього, але ж який сенс, просто мої почуття нікуди ще не ділись. Чесно, я намагалась, можливо навіть і змогла б його забути, якби він не нагадав про себе знов. Довго розмірковуючи, я все-таки відповіла: " Денні, навіщо ти пишеш?"
- " Я скучив."
- " А як же Діна? Вона ж вагітна!"
- " Так, але я не впевнений, що кохаю її" 
- " І що? Тільки тепер ти вирішив написати мені, а як же дитина, що буде з нею? Денні взагалі, що ти робиш? Ці твої смс зовсім недоречні, ти майже одружений, ти зробив Діні дитину, а тепер кажеш, що не впевнений, чи кохаєш її!?"
Якоюсь мірою, мені навіть було приємно чути ці слова, так як мої почуття ще палали, але водночас було жаль Діну, як не як, колись вона була найкращою моєю подругою, яка вкрала моє кохання, а може це так треба, а може це карма, адже на чужому нещасті, щастя не побудуєш, і ця дитина, зовсім не плід їхнього кохання, а що тоді? Чому так сталося? Все зіпсовано.
Він довго не відповідав, але я подумала , може це й на краще, хоча  запитання , які крутилися в моїй голові, не полишали мене. Мені, явно зараз не потрібні ці любовні проблеми - подумала я. Аби трохи відволіктись від небажаних думок, я вирішила піти на пробіжку і освіжити голову. Як же чудово, бігти з музикою в вухах і ні про що не думати, наче є тільки ти і природа. 
Згодом Денні все-таки відповів, що не хоче відносин з Діною, що вона зовсім не така якою здавалася, що вони поквапилися жити разом, що дитину захотіла вона, і  що це зовсім не кохання , як йому здавалося, а щодо дитини, то він буде допомагати, що не відмовиться, але розійтися зможе тільки тоді, коли дитина народиться, так як є загроза викидня і тому, іноді їй доводиться лягати в лікарню на збереження. 
- Ну звичайно, у всьому винна тільки Діна, а хто ж іще? А як же ти, Денні?  Як же твоя роль як чоловіка? Отже всього цього тільки Діна хотіла!? Чомусь в той момент, я мало вірила його словам! 
Я запитала в нього, чому вони так зі мною вчинили? Чому вони, люди до яких я була з відкритою душею, мене зрадили! Він відповів, що я йому відмовила, хоча насправді, відмови не було, я тільки відповіла, що все в його руках, і звичайно тут на фронті з'явилась красуня Діна, яку і домагатися не треба було, зручно ж, хіба не так,  завжди поруч , а не на відстані, чомусь тоді мене розривала злість. Також щодо Діни, він відповів, що вона мене ненавидить. І тут в мене був шок. 
- Мене ненавидить? За що? Я ж їй ніколи нічого погано не зробила, завжди була з нею чесною та відкритою, завжди її підтримувала, вислуховувала, берегла всі її таємниці, за що мене ненавидіти!? Та і це ж не я відбила в неї хлопця. Тоді наче все змішалося в моїй голові, від всієї цієї інформації було дурно, мені ні з ким не хотілося говорити, хотілося лиш одного, побути на самоті і привести до ладу всі свої думки.