Зустріч

Ось і настало довгоочікуване літо. Нарешті можна насолоджуватись теплими променями  сонця і одягати легкий комфортний одяг. Звісно у всіх почались літні канікули, але точно не у мене.  Я готувалась до вступу до медичного коледжу, ще скільки треба було зробити,  документи майже були готові , залишилось тільки пройти медичний огляд і отримати довідку про задовільний стан здоров'я. Чесно кажучи , хоч я і збиралась бути медпрацівником, я терпіти не могла ходити по лікарям, але що ж поробиш, треба то треба.  Ввечері я лежала на ліжку і уявляла як завтра пройде день,  як скоро поїду з дому, як будуть нові знайомства, та чи взагалі вступлю, з цього приводу я дуже переживала, хоч і навчалась добре. Звичайно заклятою відміннецею я не була, але було чим похвалитися. Отак думка за думкою , і я погрузилась в глибокий сон. 
Вранці я прокинулась від нестерпного звучання будильника.  Пора було вставати, збиратися до медичного центру на медогляд.  Я швиденько зібралась і побігла по справах. Як не дивно, медогляд я пройшла швидко, і майже без черг, як це буває. І ось тепер все було готово, тепер тільки їдь і подавай документи для вступу.  
На радощах,  що все пройшла, я рухалась до виходу. Мимо мене пройшли два молодих хлопця, в одного з них явно була якась травма ноги , тому другий йому допомагав йти. Літаючи в своїх думках, я навіть не глянула на обличчя, але раптом зупинилась і чомусь оглянулась ... 
І уявіть кого я побачила!? Це був Денні, зі своїм другом. В той момент він  дивився мені в спину і коли я озирнулась наші очі зустрілись.