Глава I

• — Женев‘єво, ну ти ще довго там ? Мені, між іншим, вже надоїло тебе чекати !
• — Ніколь, люба, ще 5 хвилин і я закінчила.
• — Еге ж ! 5 хвилин ! Ти так казала годину тому !
• — Все, все, майже, майже, майже...
• Ти будеш здивована моїм новим образом !
• — Я здивована тим що як можна так довгееезно краситись ! Таке враження що ти не в «секонд-секонд», а на свіданку зібралась !
• — А може й на свіданку ! От знайду там якогось принца, він запропонує мені руку й серце і ми підемо в ЗАГС подавати заяву.
• — Знайдеш принца в «секонді» ? Хха. Можна подумати, що ти не за покупками йдеш, а «принців» шукати !
• — А раптом якийсь стріневся ...
• — Ну...
• Через пів години:
• — Женев‘єва !! Довго іще ?
• — Виходжу.
• Ну, як я тобі ?
• — Ваввв ! Ти шикарна !
• — Бляха, то вже перша ! Ніколь, пішли. Ато зараз в чергах будем стояти.
• -   Ох, Женев‘єва, Женев‘єва ! Пішли !
• Дівчата вийшли з будинку на вулицю.
• Місто, ... Умань у цей день був природньо-прекрасний. Сонце ясне освічувало парк, струмки, будинки, ще повністю не висохлу росу на травах.Птахи на деревах співали, і на душі було добре.
• - Ах, Женев‘єво, як же хороше сьогодні !
• Аж співати хочеться !
• - Тут хороше завжди ! Скільки себе пам’ятаю, бабуся завжди вечорами, всипаними зорями, полинала у минуле нашого славного міста, у його легенди та перекази, а ще я лежала в себе в ліжку, а бабуся бавила моє волосся і розповідала історії про нічний Умань...
• - Ой, дівчино, дивіться куди йдете !
• Женев‘єва, заглибившись у свої спогади, не помітила, як наштовхнулася на молодого і красивого хлопця. Зараз вона стояла з широко розплющеними очима, хлопець сердито пускав на неї іскристі бісики, а Ніколь аж падала зо сміху.
• - Я через тебе вже запізнююсь ! Брись здороги !
• Женев‘єва відійшлав бік і хлопець пішов далі у своїх справах.
• - Ніколь, що це було ? - запитала Женев‘єва подругу, яка аж душилася сміхом.
• - Ах, неможу, ах, Женев‘єво, то це твій принц ? Щось він буркотливий якийсь.
• І Ніколь залилася новою хвилею реготу.
• - Ніколь !
• - Все, всее. - сказала Ніколь але ще більше розреготалася.
• - Ніколь !!!!! Якщо ти ще раз засмієшся то ти мені більше не подруга.
• - Все, дай мені 5 хвилин. Все. Все. Я заспокоїлася, заспокоїлася.
• - Чудово ! Пішли в магз, поки настрій не зник зовсім !!!!!!
• - Ок, пішли.
• Дівчата пішли далі, але настрій Женев’єви було зіпсовано. Нарешті дівчата дійшли до "Секонд-хенду".
•