3

Два роки тому
Шовк приємно холодив пальці, я стояла вдивляючись в відображення. Це була зовсім не я- Емілія фанат простеньких джинсів і кросівок, а зовсім інша істота, що тепер вигулькнула  ніби нізвідки,  у неймовірно шикарному платті, з легкого червоного шовку, що мало спокусливий розріз на ніжці . Згадуючи веселеньку продавчиню , що задоволено причмокнувши промовила : __ Ну прямо кінозірка! 
Я посміхнулась уявляючи, як зрадіє Філіп побачивши мене в обновці , і запалила свічки . Сьогодні в мене був романтичний настрій  ,  і чудові плани на вечір. Шкода , що так було не завжди..
 Здавалося б, дружина бізнесмена Філіпа Ліповського повинна радітиперспективі сяяти в крутезних сукнях, одним словом жити як сир у маслі у неймовірному особняку, що був  велитенським і пафосним. Та чомусь, я не відчувала щастя, а швидше обов'язок- відповідати вимогам.  А напочатку все було інакше  я ніби знову опинилася в парку  і боялася підняти очі на однокласника ,  що здавався мені недосяжним, а тепер так запросто тримав мою руку в своїй* від чого моє серце тріпотіло в передчутті чогось неймовірного .
Можеш мені повірити, заживеш зі мною ніби в казці,- шепотів мені на вушко  красень обіймаючи мене за талію , а по тілу розливалося дивовижне тепло , що дарувало свій весняний подих.
Дивлячись на стильного красеня  я немогла повірити , що він  мене кохає  відчуваючи себе найщасливішою у цілому світі.
Мені так би хотілося знати думку мами стосовно Філіпа, та я була впевнена, що вона б зраділа, а от сестра часто повторювала:  "Не подобається мені той твій Ліповський.." - аргументуюючи це тим* що він зі школи мене не помічав, а тут на тобі, намалювався "люблю, туфлі куплю".
 Я любила сестру, та не розділяла її хвилювання. Мені хотілося спробувати, як це, коли тебе кохають, а далі будь що буде думала я.
Кажуть, кохання живе три роки, а наше з Філіпом здавалося б і не розпустилося, адже мій чоловік понад усе хотів просунути свій черговий бізнес-проект і мати все більше і більше грошей, або чергову круту тачку, що відповідала статусу бізнесмена з великої букви. Здавалося, я його мало цікавила
.- Щаслива ти, - в один говорили подружки, розглядаючи діамант на моїй каблучці, а мені чомусь хотілося заплакати і не від безмежного щастя, це вже точно
.От і зараз я намагалась переконати  себе, що все так, як має бути, атже Філіп мене кохає, а я, як дружина, повинна підтримувати свого чоловіка. Хтозна, можливо це і є щастя, просто трохи інакше, ніж мені б хотілося. 
Але я це виправлю,__ думала я запалюючи останню свічку і  розкладаючи смачну вечерю по тарілках у вітальні .
Двері відчинилися. Я посміхнулась готуючи зустрічати чоловіка кинулась йому на шию. __ Привіт, коханий ,__ промовила я .
__ Привіт.__ промовив Філ сухо чмокнувши мене в щоку.  __ Забув тобі сказати, ми сьогодні йдемо вечеряти з моїми бізнес-партнерами.__ заявив чоловік , байдуже оглядаючи накритий стіл. __ Ти когось чекаєш?__ спитав Філ. 
 Романтичного настрою як і не було , та я не хотіла показувати свого розчерування, тому всміхнувшись промовила:
__  Так , я чекала тебе ,а давай нікуди не підемо і проведемо цей вечір з винцем і твоєю улюбленою качкою у вишневому соусі?__ промуркотіла я.
Пробач,__ запустивши пальці в гриву чорнявого волосся ,__ мовив чоловік.__ Та нам треба й ти , в мене на носі дуже вигідний контракт.__ пояснив він.  
__ Як завжди ...__ промовила я.
Філіп застиг , оглядаючи моє вбрання , а я подумки раділа очікуючи компліменту. Та натомість Філ лише фиркнув
- Тільки не кажи, що ти збираєшся йти в цьому на такий серйозний захід?
- Збираюся, а що, хіба тобі не подобається?- спитала я, поглянувши на нього і покрутившись перед ним де монструючи сукню , та все ж чекаючи смачненького у свою адресу. __ Нуу , скажи мені , що я гарна промовила я , і підійшовши до нього обняла за шию цьомнувши в губи.  Філ не оцінив цього , а лише всміхнувся
- Сукня чудова ,як і ти  та тобі варто обрати щось більш закрите,-  промовив він, - консервативне і губи не варто так яскраво мастити, ми ж не в нічний клуб йдемо, - додав він.- Просто обери щось інше, добре?- додав чоловік, більш мягким тоном, так, ніби говорив з маленькою нашкодившою дитиною.- Добре, - погодилась я. __ Ок , я чекатиму на тебе.
  Повернувшись в спальню я ледь не заплакала від колючих слів чоловіка , що обдавали холодом і байдужістю .  Щось більш консервативне було чорною сукнею, що відкривало лише руки, і стерла ватним диском червону помаду, а мої великі зелені очі стали ще більш сумнішими від холоду Філа .
Спустившись сходами вниз я почула від Філіпа подобу комплімента- Те що треба, - мовив він, споглядаючи на мене ніби ухвалював свій новий бізнес проект, що боляче країло мені серце.
****
Ресторанчик був шикарний, що називається по-багатому напханий бізнес партнерами в напрасованих костюмчиках ,  і коштовних годинниках  що кричали про те, що в їх власників завалявся не один мільйончик.     За рік шлюбу з його величністю- гуру бізнесу, я майже звикла до таких закладів, проте, вони так і не стали моїми. Навідмінну від Філіпа, який відразу вливається до таких компаній, я просто сумувала, потягуючи якийсь коктейль з трубочки. Звісно можна було б пристати до якоїсь розмови з дружинами тих бізнесменів, про себе я називаю їх квочками, через те, що завжди обговорювали все дуже галасливо, ніби ті кури на жердинці збираючись зграйками.Та на мене всі їх розмови про нову модну колекцію, чи хто куди їздив влітку, та хоч би й ін'єкії ботоксу, наганяли страшену нудьгу. Хіба, якщо уявити їх персонажами якогось фільму жахів кільком, і гриму не треба в цій нелегкій справі. Тому, невитримавши нелегкої долі, я поспішила сховатись в туалеті, де, присівши на кришку унітазу, набрала мобільний сестри.  Та не брала трубку: от як завжди, де ж та Марі, коли вона так потрібна- думала я, і набрала ще раз. результат був той самий.
Ну що ж, пора вилазити зі свого укриття вирішила я. Та, коли я про це подумала, в кабінку зайшли двоє і розмова, яка поглинула тих двох, змусила змінити свої плани, я прислухалась, оскільки розмова велась про мене.
 - Як тобі наша новенька?- питала перша. - Це ж яка? Не пам'ятаю імені, Амелія здається? - Емілія, - поправила друга.
- Ааа, ця сірість в чорному балахоні, - згадала перша.
Егеж, от розумниці, не можуть імені мого запам' ятати, хто б казав про сірість,- подумала я. От дві ідіотки!
 Та виходити я не спішила, відчуваючи, що ця розмова непроста, тому, затамувавши подих, слухала двох подружок, в яких язик був явно без кісток.-
 Так, але сірість- не промах- такого красеня відхватила.- погодилась друга.- 
.- Ха! Якби не так, - засміялась перша базікалка, - чоловік якось обмовився , що Філіп казав мол Емі розумна , але надто  передбачувана ,  хоча й у всьому його слухається
__ Тобто ? Як домашня тваринка?__ засміялись подружка.
Мені терпець урвався і я різко відкривши двері кабінки вийшла , підійшла до дзеркала і почала поправляти макіяж.
Тишу в кабінці можна було нарізати , дві квочки вперше заткнулися і дивились на мене , так наче я привид.
__ Продовжуйте, продовжуйте,__ промовила я. __ Мене дуже цікавить , що ще про мене Філ говорить,__ я з викликом поглянула на обох спопеляючим поглядом. Та в подружок відразу ж знайшлися якісь дуже термінові справи і вони поспішили забратися з цього місця. 
Мене пекла образа . Як міг Філ таке сказати про мене таке сказати. Я б ніколи не дозволила  собі такого вчинку, в носі зрадливо защипало . З дзеркала на мене дивилась сумна дівчина струнку талію якої облягала найогидніша сукня . Сірість,__ слова наче вирок . Та більше я не хотіла вірити в це. Розірвавши матеріал на ніжці , розпустивши волосся я дістала з сумочки   яскраво червону помаду .
Філ помиляється вважаючи мене передбачуваною і я йому це доведу.