Подаруй мені свою пір'їну або світ Каґоме

Нефела 24.01.1796 рік від Розділення

 

Фух. Зачиняю двері й підпираю спиною. Скидаю каптур. Чорне пасмо падає мені на обличчя. Якби ж то я могла щось їм відповісти. Але…

Речі лишаються в сумці, а я падаю в ліжко. Каюта затісна, аби розправляти крила, тож вони лишаються біля мене. 

Дивлюсь у вікно. На сотні миль не видно жодних кораблів. Берег ще недалеко, але це ненадовго. Згадую протяги рідної хати. Вітер гуляв там, ніби проходячи крізь стіни. З цією думкою і засинаю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше