Подаруй мені свою пір'їну або світ Каґоме

Різ 02.01.1796 рік від Розділення

 

- Ні, ні й ще раз, ні! Ти нікуди не йдеш! — розлючено кричу на Мінору. Дістала вже. Ніби я нічого без неї не можу. Я очільниця Вогняного клану, імператриця! Я в змозі дістатися острову творчині й назад без її допомоги.

 - О, привіт, сестричко, — Серафіна легко влітає в мою кімнату. Тільки її тут не вистачало. Натомість вона продовжує в такому ж натхненому тоні, ніби не бачить виразу мого обличчя. Ми тут переговорили з міністрами й вирішили: раз ти вже летиш і там дійсно щось трапилось, може ти принесеш Пір’їну?

 - Яку? — ну не може ж вона мати на увазі…

 - Пір’їну творення.

А ні, може.

- Ну, ту чарівну штуку, яка дозволяє світу існувати, пояснює далі. Ти ж історію пам’ятаєш? Світ не зруйнується, допоки Пір’їна буде в ньому, але це допоможе Вогняному клану зайняти більш вигідну позицію. 

Вигідну позицію?!

- Хіба Вогняний клан не займає вдосталь вигідної позиції?

- Я так і знала, що ти сперечатимешся. Тому ось, — Серафіна дістала зі свого крила пір’їну. Криваво-червону пір’їну, пір’їну імператора. І, полишивши її на столі, відлетіла.

Отож, ультиматум.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше