Таллула 01.01. вечір

Таллула

01.01.1796 рік від Розділення (вечір)

Бездоганний порядок. Саме так я б схарактеризувала це свято. І це було б щирою правдою. Сьогодні парк Величної Мавпи сяяв від крил та металу. Щоправда, за місяць він сяятиме яскравіше. Адже день Величної Мавпи у пошані набагато більше. Проте День Творення, або ж по-новому просто Новий рік, теж велике свято: наш деміург – сама Каґоме – вшанує нас своєю присутністю. Хоча, не думаю що це свято буде актуальним за кілька років: культ деміурга майже занепав. Весь люд зібрався лише задля ярмарку: «Молоді деміурги» була найбільшою науковою виставкою участь у якій міг взяти буквально кожен. Єдиною умовою була академічна доброчесність. Але відкриття виставки буде вже після з’яви Каґоме. Яка ж має бути просто зараз.

Всі очі прикипіли до фонтану, який колись побудувала Каґоме та невідомий власноруч. Годинник пробив шосту. Минула хвилина, дві, п’ять… Проте деміург не з’являлася. Це було дивовижно, адже вона ніколи не спізнювалася. О пів на сьому фонтан обмілів. Просто взяв і обмілів. Раптово, без жодних причин. Я стояла просто біля нього, тож помітила це першою, але згодом і натовп це побачив. Тоді почалася паніка. Всі штовхали, збивали одне одного. Я підлетіла і почала:

 - Прошу зберігати спокій. Не відбулося нічого надзвичайного. Цілком можливо, що фонтан якому близько 5 тисяч років просто зламався… – усім було байдуже. Моїх слів ніхто не чув.

 - Увага, шановні співвітчизники! – почулося за моєю спиною. Я повернулася і побачила Адрію. Висока, ставна зі світлими, ледь блакитними крилами, вона була убрана у білу сукню з вишивкою. Її білі кучері вільно спадали на спину. Яскраво-блакитне пасмо вказувало, що вона є членом «Центральної лабораторії», як у просторіччі називали парламент. Ба більше – вона була моєю конкуренткою на мою посаду. – Я закликаю вас до спокою. Дійсно, відбувається щось неймовірне, незбагнене. І як справжні науковці ми мусимо дослідити його причину і розв'язати проблему, якщо вона є. Адже деміург і так не дала нам нічого. Може вона остаточно відвернулася від нас та й по-всьому.

Дивовижно, але люд заспокоївся. Лише зараз можна було оцінити збитки. Майже усі експонати виставки  були знищені. Зламано кілька гілок. На щастя, ніхто не постраждав. Завтра у «Лабораторії» буде важко.