Різ 01.01.1796 рік від Розділення (ранок)

Різ

01.01.1796 рік від Розділення (ранок)

Навіщо воно мені треба? Так думала я, помахом потужних крил злітаючи з сідала. Ранкова нарада? Навіщо вони взагалі мене запрошують? Кожен раз коли я відкриваю рота, на мене шикає увесь парламент. І сенс тоді від імператриці?

Мінора крикнула з комірки. Спершу я побачила її руку, а потім вже голову. Ніколи не звикну до її рук. Всі вогняні мають лише пару крил, проте Мінора покруч. Якби хтось дізнався, що сестра імператриці – покруч, то мене б швидко вигнали з палацу. Проте досі ніхто не знає, що камердинерка імператриці – її сестра.

Я вбираюся у довгу золотаву сукню і Мінора вкладає моє волосся. Воно у мене кармазинове, як і пір’я, проте не надто довге, відмічаю дивлячись у дзеркало. Зрештою, зачіску завершує золота корона, злегка повернута набік. Треба підтримувати образ. Запах у кімнаті як завше затхлий, тож велю Мінорі провітрити її.

Проходжу через коридор, торкаючись рукою шершавих стін. Довго стою перед порогом. Врешті, розуміючи, що навіть не встигаю поїсти, відкриваю двері до кімнати Вітрів. Тут вікна завжди відчинені та пахне свіжістю. А також мороз пробирає до кісток. Навіть повітря тут має присмак. Присмак холоду й самотності. Це мали б бути мої покої, проте я ніяк не переберусь, і не хочу цього. Але тут сходи, а мені треба на другий поверх. В інший корпус. Проте можна спуститися на перший поверх, потім перейти в бальну залу і знову піднятись на другий. Це я і роблю, ловлячи привабливі запахи справжніх делікатесів, як спагеті з креветками та ще чогось. Це шафран? Відчуваю як у роті з’являється слина. Але їсти не скоро. Спершу нарада. Навіщо воно мені треба?