2. Згоден потерпіти?

Борислав Дикий

У мене ще не було такого - аби чекав ранку, щоб зустрітися з масажисткою. Вночі вийшло якось задрімати, хоча до повноцінного сну там далеко... О четвертій годині поплентався на кухню заварювати каву. Намагаюся пити її рідко, але сьогодні згрішу. Тренування на голодний шлунок, душ, легкий сніданок, перегляд новин... Чорт! Лише дев'ята. Чому час в очікувані такий повільний? Може піти до неї й попроситися на масаж швидше? Так, стоп! Звісно! Просити буду!

Роздратовано ходив по гостинній в очікуванні Меліси. Хм. Меліса - що за ім'я? У неї батьки чайомани, чи як? Щось забагато про неї думаю. Це на мене не схоже...

Моя горе-знайома без десяти хвилин постукала у двері. Сьогодні на ній обтислі джинси та легка блуза. Багряне волосся охайно зібрано у високий хвостик, а білосніжний халат зі сумочкою закинуті на плече. Якщо оцінювати її зовнішність, то на 8 з десяти. Симпатична мала.

- Доброго ранку! - першою привіталася.
- Проходь, - байдуже кинув.

Меліса мовчки розклала речі, вимила руки та підготувала робоче місце. Я звичним ділом влігся на кушетку й чекав вчорашніх відчуттів, але вже на другій хвилині зрозумів - то дупа!

- Ай! - вирвалося. - М-Меліса, боляче!
- А як ви хотіли?
- Чим тобі завинила моя спина?
- Це я ще до шиї не дісталася, шановний.
- Ти мені погрожуєш? - обурився.
- Ні, просто налаштовую.
- Мелісо, а не можна якось приємніше це робити? Як вчора, наприклад?
- Я виконую вказівки вашого лікаря. У нас складений графік на місяць, з різними видами масажу. Я могла б і додатково виконати ваше прохання, однак для вашого тіла це буде зловживання. - з професійною манерою протараторила.
- Зажди, чхати хотів на ваш графік. Змінімо правила. Це ж я тобі зарплату виплачую, отож мені замовляти музику.
- Це логічно, але ні ваш тренер, ні лікар, не витягнули з пальця необхідність масажу, - немов з дитиною розмовляла.
- Мелісо! - різко сів. - Міняємо твою програму концертів. - на що вона лише важко видихнула. - Роби мені той розслабляючий, чи як там, масаж. Але не вранці. Перенесемо на вечірній час, щоб після можна було одразу поспати.
- Ви розумієте, що це звучало максимально дивно, пане Бориславе? - у спокійній манері промовила.

Я розкинув мізками, і справді, досить дивно звучить. За бажанням можна нафантазувати собі всякого після такої пропозиції. А вона спокійна. Здається починаю вловлювати батьківську фішку з іменем.

- Не подумай всякого. Ти мене не цікавиш, як жінка. - тонкі бровки нахмурилися. - Просто мені подобається відчуття сонливості після твого масажу.
- Доплата. - пропікала холодним поглядом.
- Що? - вирвалося.
- Я не погоджуся на такі умови без додаткової оплати.
- Добре. Скільки хочеш?
- Мої ручки не працюють менше ніж за тисячу, оскільки ваші примхи у наднормовий час, то накиньте ще тисячу зверху і жодних претензій з мого боку.
- А ти не ликом шита! - надто нахабна поведінка, як на її вік, але мені подобається. - Без питань, тисяча зверху.
- Домовилися.

Меліса чарівно усміхнулася та збирала речі. Вже все? Мої муки скінчилися?

- Зустрінемося завтра о восьмій вечора?
- Не завтра, - заперечила, - через день процедури. У вас немає інтенсивних тренувань, тому зустрічаємося не частіше.

На що цокнув язиком, але діватися нікуди. Чого тільки не зробиш, аби нормально поспати! Я провів Мелісу до дверей та задоволений результатом взявся до роботи...

 

               **********************************************************************************************************

Меліса Вишневецька

Наскільки часто ваша робота передбачає проблемних клієнтів? Це найяскравіший аспект сфери послуг. І, хоча, я далеко не конфліктна людина, але й мені часом рвуться нерви. Хах! А чого власне очікувати від дурноголового спортсмена?! Чула моя дупця, що він проблемний! Тільки треба було переконатися на 100%. Цей дивакуватий боксер вміє поставити у незручне становище. Єдине, що мене стримує від надмірних емоцій - гроші. А платить Борислав щедро, це факт.

Налаштуватися на вечірній графік не складно. Є звісно нюанси, але через те що ми сусіди, особливого дискомфорту не відчувалося. Певною мірою у мене викроїлося більше часу на себе...

Так минуло два тижні, я отримала перший аванс, де на кілька тисяч було більше, ніж обумовлювалося. Довго радіти мені не вдалося... Сусід зверху влаштував водний сюрприз вранці!

- Ще раз пробачте! - провадила юнака, котрий добряче залив мені стіни! - Ремонт у вашій квартирі візьму на себе.
- Як там тебе звати? - втомлено запитала.
- Володимир Зарубко, - блимав очима худорлявий шатен.
- Син прокурора, а мати головний лікар? З цієї сім'ї Зарубко? - поцікавилася.
- О, так. Батьки купили для мене помешкання, а я в перший тиждень проживання його залив, - чухався за потилицю.
- Буває, добре що не спалив, - усміхнулася.

В цей момент зі своєї квартири вийшов Борислав, певно на роботу збирався. Чоловік у звичній манері привітався та приєднався до нашої компанії невиспаних пліткарок.

- Що трапилося? - запитав у мене той.

Я не роздиралася на пояснення, коротко розповіла. Володька знову перепрошував та обіцяв ремонт. Проблема наче вирішена, якщо не брати до уваги одне але... Де мені жити на час ремонту?!

- Давай у мене перебудеш, - ввічливо запропонував хлопець. - У сусідньому кварталі знаходиться батьківське помешкання, можеш залишатися там до завершення ремонту.
- Ага, якраз! - неочікувано обурився Борислав. А його яка муха сьогодні вкусила? - Мелісо, вже краще в мене.
- Що?! - цей м'язистий нарцис пропонує допомогу?!
- Як-не-як, а ми знайомі. У будь-якому випадку краще залишитися у мене, ніж у незнайомця. - суворо буркнув.

Я на деякий час просто зависла. Варіантів у мене дійсно не багато. Можна спробувати в Олесі, але подруга живе з хлопцем і моя присутність там буде зайвою... Ну, Борислав не такий вже поганий варіант. Чоловік хамовитий, та з цим можна миритися.

- Скільки часу знадобиться на ремонт? - звернулася до хлопця.
- Думаю не більше як місяць, - я перевела погляд на Борислава, чи згоден на такий термін мене терпіти, на що той стверджувально кивнув.
- У такому разі розраховую на тебе, - усміхнулася та потиснула руку Володимиру.

Борислав кудись поспішав, це було видно, однак залишився допомогти перенести деякі речі. Якщо порівнювати настрій чоловіка при першій зустрічі й зараз, то це дві різні людини... І чого я дивуюся? Він платить мені за те, що засинає під час масажу. Абсолютний чемпіон у рейтингу пришелепкуватих клієнтів!

- Це все? - розстібнувши два верхніх ґудзики на сорочці, питає.
- Я ж тут тимчасово, мені не потрібно багато речей.
- Тоді я поїхав у справах. Картку ключів залишив на столику у вітальні. У нас сьогодні масаж?
- Так.
- Окей. Ввечері зустрінемося. - покрокував на вихід.
- Борислав, заждіть! - якось не зручно вийшло. - Я вам щиро вдячна за гостинність, але скажіть кілька слів, що можна і не можна чіпати у вашій квартирі.
- Господи, а я не помічав цієї засоромленості у перший день, - насміхався той. - Розслаблено розкинулася на дивані, хоч трісни.
- Не думала, що сидіння на дивані може викликати стільки обурення, - вас вітає чергова атака бридкого характеру! Як же він бісить з цими емоційними каруселями! - У будь-якому випадку ситуація інша. Ви мені добряче допомогли, тому не хочу здатися не ввічливою.
- Мала, - ця дратівлива форма звертання, аж вуха ріже! - перше враження вже склалося і його не змінити. Відчувай себе, як вдома. У мене немає секретних кімнат, чи трупів у холодильнику. Просто не сміти. Я люблю чистоту. - І не сумнівалася.

Берислав залишив мене на самоті, і як зрозуміла, до вечора його не буде. Прекрасне рішення. Впустити без п'яти хвилин незнайомку у квартиру й дати купу часу, щоб обчистити помешкання. Але що там говорити. Сама не краща, без остраху погодилася у нього пожити. Хоча, якщо брати глибше, то я у гіршому становищі. У нього на руках мої документи, а що у мене? Батьківські зв'язки й гроші? Ех! Може вони мають рацію, що я надто наївна? Ну а що? Мені лише двадцять два, вік дозволяє.

Гучний рингтон смартфона обірвав потік думок. Я кинулася бігати по квартирі в пошуках телефону. Борислав закинув його в сумку з одягом, отож не одразу знайшла.

- Ало! - втомлено вигукнула.
- Сьогодні все у силі? Що з голосом?
- Леся, якраз тебе згадувала. У мене сьогодні такий треш, а не ранок!
- То збирайся, по дорозі розповіси.
- Приїдеш за мною? Хочеш поволонтерити? - радісно спитала.
- Ага. Підсадила ти мене на це діло! - зареготала у слухавку. - Через п'ятнадцять хвилин буду в тебе на стоянці, встигнеш?
- Звісно!..

Я ще і не підозрювала, яким боком мені вилізе цей день... А допомога прийде, звідки не чекаєш...