Глава XVIII

Готель “Золотий Фенікс”. Лариса. День Сьомий. Я так і просиділа вчора цілий день в своєму номері. Мехмет всіляко нас заспокоював, а згодом залишив нас наодинці. Що ми з Антоном робили вчора цілий день? Та нічого особливого. Снідали, обідали, вечеряли в ресторані, а між цим сиділи в своїх номерах, Антон по вайберу спілкувався з сім'єю, звітувався перед Головним. У Головного почали здавати нерви, чому ми так довго “відпочиваємо” в Турані. Шеф як тільки міг йому пояснював, звісно приховав деякі деталі, особливо про мою вечерю з Маджидом. Ось так і минув цілий день, непомітно. Шкода, що я не можу зв'язатися з мамою. В неї кнопочний телефон, вона напевно єдина в нашому селі хто користується кнопочною мобілкою. Скільки раз, я пропонувала їй замінити її раритет на більш сучасний телефон. Не хоче! Знаєте на що це схоже? На один випуск з однієї програми. Я забула назву тої програми, а от зміст випуску пам'ятаю: “Син айтішник вирішив потішити свою маму, купив їй смартфон на заміну її старої нокії. Щоправда айфон матусі не припав до душі, зрозумівши що смартфон не найстільки витримкий як нокія, вона зовсім відмовилася від подарунку”. Коли я вперше побачила цей випуск, відразу на місце тієї “мами” поставила свою. Вони навіть по зовнішності схожі між собою, обидві повненькі. Я думала, що і цей день, для нас з Антоном пройде в готелі, ні. Коло обіду приїхав Атмаджа. Мехмет знову десь пропав, або ж Маджид вкотре вирішив його випередити. Щоправда в мене не було бажання їхати в палац, от тільки ніхто моє “бажання” не птає. Тож довелося зціпити зуби, їхати на аудієнцію до Еміра. Цікаво, як він пережив вчорашній день? Хоч раз згадав про нашу вечерю, як я? Так-так, я вчора протягом цілого дня, раз.. Напевно не менше як раз двадцять в своїй голові прокручувала цю вечерю. Приїхавши в палац, там ми зустріли Мехмета. Як я і гадала, Атмаджа випередив Мехмета, і виїхав раніше ніж Паша, тому той відразу зі свого дому приїхав сюди, до палацу Маджида. Довго чекати нам під дверима не довелося. Майже одразу, Маджид впустив нас в тронний. Спершу ми говорили про контракт, вкотре мені стало цікаво, що ще нового Емір хоче знайти в цих бумагах? Позавчора він вирішив вернути все назад, тобто відміним всі свої “нововведення” в контракті. Після обговорення контракту, про товари які наші країни будуть перевозити між собою. Емір “попросив” всіх вийти з залу, навіть свого улюбленця, Атмаджу вигнав

-Надіюсь наша вечерю, тобі сподобалася? Особисто мені так -поцікавився він

Я вже думала, він забув про нашу вечерю, тому що під час обговорення документів, він розмовляв зі мною так, наче між нами нічого не відбувалося. А він просто не хотів подавати виду. Чоловіки, вони такі чоловіки, не дозволяють собі зайвих проявів емоцій, а потім ще дивуються, чому їх дружини ними не задоволені. Співчуваю я, східним жінкам, від таких чоловіків-істуканів фіг дочекаєшся бодай одного компліменту! Як йому відповісти? Чесно, чи злукавити? А чого мені лукавити? Відверто, мені також все сподобалося, відповім по чесному -Мені все сподобалося, дякую за вечерю і сукню

Моя відповів видалась якоюсь сухою, скудною, зуб даю, його це образить

Маджид нахмурився -По твоєму голосу цього не скажеш. Тобі щось не сподобалося? Не бійся казати. Я не ображусь на твою відповідь, якою б вона не була!

Ха, я боюся? “Не смішіть мої копита” як казав кінь Юлій -Я не боюся, з чого ви це взяли, просто голос в мене такий вийшов. Правда, мені все сподобалося

Схоже Маджид знову не повірив моєму голову. Нутром відчуває, що я чогось не договорюю, це було правдою. Мій язик хотів задати кучу запитань, особисто я, не наважувалась цього робити. І все ж я боюся. Не хочу щоб його щось розізлило

-Ханим, я не люблю коли мені кажуть неправду. Якщо тобі щось не сподобалося, кажи це зараз, не змушуй мене згадувати кожне моє сказане слово на вечері!

Ну що ж, ти сам на цьому наполіг, Емір Маджид Сардар. Ну що ж, язик, ти хотів задати запитання? Давай, дій! -Я не дурна, і добре розумію, що ця вечеря, нам обом вилізе боком. Хто я така? Іноземка, іновірка, іностранка. Так, признаюсь, я не ідеально знаю ваші закони, і все ж дещо я знаю. У вас не прийнято вечеряти з Ханим без дозволу її родичів, чоловічої статі -взяла секундну паузу -Це в нас, жінка і чоловік без страху, вільно можуть вечеряти де і з ким завгодно, їм за це нічого не буде. У вас таке не проходить безслідно. Я не хочу, щоб у вас, і у нас через вечерю виникли проблеми. Можливо мені нічого страшного не загрожує. Отримаю нагоняй від Директора Консульства, відсторонять від подальших відряджень, а щодо вас. Шейх навряд буде задоволений цим фактом. Тим паче, що ваше становище в Вилаяті не з найкращих. Що про вас подумають ваші піддані? Вашим Еміршам також це не сподобається

Маджид задумався, схоже до цього моменту, він взагалі не парився щодо наслідків після вечері, допоки я не підняла тему. Не здивуюсь, якщо йому по правді чхати на мене, а про свою шкуру він ой, як буде дбати. Варто згадати, як він викручувався перед Шейхом, коли той взнав про моє приниження в перші дні перебування в Турані. І якщо становище Маджида похитнеться, першого кого він буде всьому винити, це буду я

-Ти розумна і далекоглядна дівчина. Мені приємно, що тебе хвилюються такі речі -щиро всміхнувся -Ти права, по нашим законам вечеряти з вільною Ханим, те ж саме що жартувати з голодним тигром -цікаве порівняння, запам'ятаю його -Не знаю як ти, я вчора цілий день думав про нашу вечерю. Згадував, прокручував її в своїй голові -он як, отже я була права! Він також як і я, вчора думали про нашу вечерю! Запрощуючи тебе до себе на вечерю, я не задумувався про наслідки які можуть бути в майбутньому. Я навіть був впевнений що ти не приїдеш, навіть під натиском Атмаджи, і все ж ти приїхала! -стоп-стоп! А не ти позавчора сказав “я був впевнений що ти приїдеш”, тепер ти кажеш “що не був впевнений щодо мого приїзду”? Ці чоловіки такі дивні, я хоч і частично психолог, та все ж не до кінця розумію чоловіків, особливо східних -Не буду ходити кругами. Ти мені подобаєшся, Ханим -приголомшив мене -Так, я був негідником, ображав, принижував тебе. Я звик, що всі жінки, вони.. Продажні -схоже замість “продажні” мало бути інше слово -Ти показала, що це не так. Ти відкрила мої очі на нове бачення іновірців, іноземців. Ти вірно кажеш, моє становище в Вилаяті не з найкращих. Та попри це, я не жалію про свій вчинок. Мені приємно з тобою розмовляти. Я хочу, щоб наші розмови ніколи не закінчувалися