Глава XI

Вилаят. Палац Маджида. Що ця дівка собі думає!? Як вона сміє перечити моїм наказам!? Ким вона себе вважає? Де це бачено щоб баба з вулиці сміла мені перечити? Ні одна з гаремних наложниць не дозволяли собі такого, а ця дівка свій характер показує! Кому!? Мені! Еміру Вилаяту! Маджиду з роду Сардарів! Ніхто, ніколи не смів перечити Сардарам! Це ж треба скільки в ній сміливості, наглості! Перед палацом Шейха показує свій характер, носом крутить! Теж мені принцеса знайшлася! Бачте обідили її, королівну таку! Вона про це сильно пожалкує! Ох, влаштую я їй завтра! А з іншої сторони, вона начебто заступилася за мене, ніяких претензій не висунула в мій адрес. Ні, таке ставлення не можна пробачати! Вона жінка, тож повинна знати своє жіноче місце! Будь вона моєю наложницею, кнутом би розуму навчив! Я навмисно буду тягнути з підписанням контракту! Подивимось наскільки її нервів хватить. Нехай тільки зробить помилку, нехай тільки зірветься на мені, її за це по голівці не погладять! План помсти я не встиг розробити, мої думки перебив слуга-охоронець, який повідомив про прихід Валіде. Її для повної радості не вистачало. Чого їй ще треба? Вчора ж про все домовились! З неохотою впустив її в покої. Статна жінка велично увійшла в покої -Вітаю, Маджиде

-Вітаю вас, Валіде. Що вас привело? Навряд з материнської турботи завітали до мене

Погляд жінки посмурній, здається я перегнув палку, та зараз не той настрій щоб з кимось церемонитись -Я бачу що потривожила тебе. Ти весь червоний від гніву. Ти тільки що приїхав від Шейха, схоже він тебе відчитав за недбале ставлення до гостей

От хто їй це все доповідає? Дам розпорядження Атмаджі, щоб знайшов мені того хто їй все доповідає! -Вам яке діло? Зловтішаєте, що Шейх відчитав мене як малу дитину?

Тітка похитала головою -Я ніколи не зловтішала над твоїми проблемами, синку. Ти сам винен всьому. Не захотів вибачитись перед іноземкою, от і отримав від Шейха на горіхи

-Я не здивуюсь якщо Шейх від вас все дізнався! Ви і Мехмет, завжди вставляєте палки в колеса! Ніяк не можете спокійно жити! Вам мало гарему? Чого вам ще не бракує!?

-Всевишній свідок, я ніколи в житті не йшла проти своєї сім'ї, і не збираюсь це робити. Мехмет Паша вірний слуга нашого Повелителя, це його робота доповідати про чиїсь витівки. Скажи дякую, що Шейх лише відчитав тебе, а не покарав жорстоко. І скажи дякую, що в іноземці не висунули проти тебе претензії! Міжнародний скандал нашій країні не потрібен, ти це не гірше мене знаєш. Якщо не хочеш псувати свої нерви через іновірку, то зроби добре діло, підпиши контракт і відпусти їх додому, тоді заспокоїшся

-Відпустити, заспокоюсь? Ця дівка перед палацом Шейха перечила моїм наказам! Шейх сказав щоб я поселив їх в своєму палаці, а вона з такою ненавистю мені відмовила!

-А чого ще від неї ти чекав? Що вона в ноги тобі кланятись буде, після того як ти її принизив? Я ще дивуюсь з її терпіння. Якби мене хтось так принижував, очі йому б видряпала би! Я не здивуюсь, якщо вона відмовиться надалі з тобою співпрацювати

-Вона жінка! Жалюгідна жінка! Підстилка для чоловіка! Її робота виконувати накази!

-Ох, Маджиде -важко зітхнула тітка -Коли ж ти зрозумієш, що не всі жінки безхребетні як твої наложниці. Є жінки, в яких є характер. Ханим з таких жінок. Вона не дасть себе в обіду. Змирись племіннику, ти не зможеш Ханим зламати, в тебе не вийде це зробити

-Ми ще це побачимо! Ось побачите, я знайду на неї управу, вона в ногах валятиметься!

Зрозумівши що зі мною марно сперечатись, Валіде мовчки залишила мої покої

Зламати таку дівку як Лариса, буде не легко. Я Басуру довго завойовував, допоки в неї не розтопилося серце. Ну що ж Ларисо, хочеш зі мною пограти? Пограємося! Я змушу тебе кланятись мені в ноги, будь якої ціною добьюся цього. Тоді подивимося хто кого