Глава X

Готель “Золотий Фенікс”. Лариса. День третій. Я ще спала, коли в двері номера хтось постукав. З неохотою встала, котра година? Поглянула на екран смартфона, пів 9, чого так рано стукають? Вставши з ліжка, накинула поверх піжами халат, відкрила двері

-Ларо, ти ще спиш? Годину бачила? -Шеф влетів в номер, ледь не збивши мене з ніг

-Шеф, пів десята, якого фіга так рано рветеся до мене? Що сталося, пожар чи що?

-Сталося, сталося! Нас Шейх викликає до себе, уявляєш!? Повелителю Турану забажав з нами познайомитися! Мехмет, раном подзвонив, сказав щоб ми готувалися до цього

Почувши про Шейха, мій сон як рукою зняло -З якого це дива? То Шейх нас на поріг пускати не хотів, а тепер йому закортілося з нами познайомитися? З чого раптом це?

-Не знаю, яка його муха вкусила, нам треба збиратися, скоро Мехмет приїде за нами!

Виставила Шефа за двері, взялася переодягатися. За лічені хвилини була вже готова. Шеф також не тратив час, переодягнувся з піжами в діловий костюм як і я. Не встигли ми спуститися на перших поверх до решепсена, як в готель увійшов Мехмет. Вийшовши з готелю, швидко сівши в машину, ми рушили в Довлат

-Прошу мене пробачити, за мій ранній дзвінок -звернувся до нас Мехмет

-Нічого, Пашо. Ми все розуміємо. Наказ Шейха не обговорюється. Ви випадком не знаєте для чого Повелитель хоче нас бачити? Ми начебто нічого поганого не зробили?

-Не хвилюйтесь Ханим. Вчора я був у Шейха і розповів про ваші мовні знання. Шейх вирішив особисто переконатись всьому. Ви його дуже зацікавили як перекладач

Он як. Мехмет вже розповів про нас, цікаво, а про ту перепалку з Маджидом також? Питати чи ні? Ризикну! -Мехмет Паша, дозвольте запитати. А ви випадком не розповіли Шейху про нашу вчорашню зустріч з Еміром Маджидом? -Мехмет як тільки міг намагався не показувати свій подив, свої емоції, та попри фізіогноміку не попреш. Отже він таки розповів про Шейху про цю зустріч -Можете не відповідати. Ваше обличчя говорить за вас. Дивна ви людина, Пашо. Вчора ви благали забути про це, а самі що?

Мехмет здався під моїх хмурим поглядом -Від вас нічого не приховаєш, Ханим. Насправді я не збирався розповідати про цей випадок Повелителю, та не розповісти, я також не міг. Боявся, що ви самі про все можете розповісти. Тому сам все розповів

Оце так новина! Мехмет не повірив нашим словам? Дожилася! Давненько моїм словам не мали віри -Он як? Отже моє чесне слово “нікому не скажу”, вас вже не влаштовує? Невже ви вважаєте що ми іноземці на таке здібні? Можливо хтось і не вміє тримати язик за зубами. Та я ще вчора сказала що “Не маю такої звички про щось розповідати чужим людям” -Мехмет винувато опустив очі -З іншої сторони, ви не могли не розповісти. Тож я на вас не ображаюсь. Я поважаю людей, які вірні своїй справі. Отже Шейх покликав нас не тільки тому що “зацікавився моїми мовними знаннями”, але й щоб поговорити про вчорашнє. Що ж, цього слід було очікувати. Я так гадаю, Маджид також там буде?

Схоже Мехмет вирішив що більше немає сенсу мені брехати, тож заговорив відверто

-Я справді вчора розповів Шейху про вчорашнє. Та перш ніж це зробити, я намагався поговорити з Маджидом, я просив його вибачитись перед вами за свої ганебні слова. На жаль, Маджид не з тих людей, хто слухає чужих порад. Після мене з ним намагалася поговорити Валіде Анаханим, проте він і її не захотів слухати. Про це вона мені повідомила по телефону, перед моїх виїздом до вас. Повелитель, дійсно зацікавився вашими мовними знаннями, для нього це дико, коли жінка співпрацює з чоловіками. Гадаю, що Шейх також захоче з вами поговорити і про вчорашній випадок, тому ймовірно що Маджид приїде в Довлат. Ханим, я вас прошу, будьте обережні в емоціях

-Такі як Емір, собі на думці. Їх хвилює лише їхня думка, вони ніколи-нікого не слухали і не будуть слухати. Виняток тільки в тому випадку, якщо інша людина заслужила того, щоб з її думкою рахувались. Сумніваюсь що серед слуг Еміра є така людина

На цей раз Мехмет не намагався приховати свої емоції -Ханим, в вашій країні всі жінки такі розумні? Прийміть це як комплімент -я посміхнулася -Ви всього раз бачилися з Еміром, а говорите про нього так, начебто знаєте його роками, як вам це вдається?

-Фізіогноміка це велика наука -хіхікнула -”Якщо її детально вивчити, то з легкістю будеш читати людей”. Так говорилося в одній з книг про цю науку. Повірте, Емір не перший чоловік за мою працю, який вважає жінку чимось незначним. Дуже прикро що таких чоловіків вкрай важко переконати що все не так, як вони собі гадають

Мехмет задумався, схоже він погодився зі мною -Як я вже вам говорив раніше. Маджид, не завжди був таким як зараз. Коли була ще жива Емірша Хатіра, майбутній Емір був зовсім іншим -важко зітхнувши, чоловік думками занурився в минуле -Валіде Анаханим, також засмучена різкими змінами свого племінника. Вона зі всіх сил намагається хоч якось зарадити, допомогти, підтримати. Та Маджид навіть слухати її не хоче. Обурюється, коли жінка сміє вмішуватись в його особисті справи

Коментувати я не стала. Що тут скажеш, у Маджида сталася трагедія, яка кардинально змінила його характер, бачення на навколишній світ. Треба дуже постаратися, знову змінити його, зробити таким, яким він був раніше. От цікаво, як Еміршам живеться з таким чоловіком? Не повірю, щоб він їм таким подобався. Чи можливо вони просто не знають його іншого, попали в гарем, після того як він став букою. Цілком ймовірно у жінок Маджида, просто немає іншого виходу, окрім як змиритися з його егоїстичним характером

Коли Мехмет затих, Антон тихо звернувся до мене -Про що розмовляли? Ти дізналася навіщо ми знадобилися Шейху? Що якщо Емір поскаржився на нас? Казав я тобі, тримай свій язик за зубами. Підведеш нас під монастир зі своїм характером

-Шеф, заспокійтеся, все гаразд -похлопала його по руці -Шейх просто нами зацікавився. Захотілося йому з нами познайомитись, всьому немає нічого поганого. ми ж самі хотіли зустрітися з Шейхом, ось нам випав такий рідкісний шанс. Мене одне хвилює, щоб Емір не надумав нас крайніми зробити. ВІн перший почав хамити, я всього лише відповіла