Глава VII

Палац Еміра Маджида Сардара. Ну ось, наступив новий день. День першої аудієнції іноземних гостей. Разом з Мехметом за гостями я послав Атмаджу, щоб він оцінив наших іновірців. Стоячи на терасі, я ледь дочекався свого чорного лімузину, якого люб'язно надав в користування Мехмету. Ось нарешті машина в'їхала на територію палаца. Через мить з авто вийшли Мехмет, і іновірці. Атмаджа, вийшовши з машини, направився до мене, доповідати -Повелителю -склонився слуга, позаду мене

-Ну що скажеш, Атмаджа? -продовжував спостерігати за гостями -Які вони на вигляд?

-Дівка на вигляд красива, не збрехав Паша -хто-то, а слуга мав око на гарненьких дівчат, це завдяки йому в моєму гаремі живуть лише одні красуні -Представник на вид також нічого так. Солідний, повністю відповідає своєму статусу. Накажете привести їх?

Разом з Атмаджою, я зі своїх покоїв перейшов в залу, де приймаю гостей, зазвичай називаю її тронною. Пояснюю: це великий пустий зал, який вмішає в себе багато людей. За бажанням тут можна поставити великі столи і приймати дорогих гостей. До мене рідко коли гості приїжджають, про своїх родичів, членів Династії Сардар, я взагалі мовчу. Саме в цій залі я зібрався прийняти іновірців. Чи хочу я їх взагалі приймати? Ні, мені було огидно впускати в свій палац цих невірних людей. Та іншого вибору в мене немає. Шейх наказав мені, Представляти його, тож хочу я це чи ні, все ж доведеться розмовляти з ними від імені Повелителя. Найбільше мене дратував той факт, що мені доведеться розмовляти з жінкою-перекладачкою! Словами Шейха “Де це бачено, щоб баба вела державні розмови!?” Що вони всьому розуміють? Взяти моїх дружин, вони на краплі не розбираються в моїх державних справах! До того ж, їхня голова робота, задовольняти свого чоловіка в ліжку, на більше вони не годяться. Чому мені не подобаються країни, де живуть іновірці? Тому що там, жінки роблять все що їм заманеться, для них не існує ніяких заборон. Розмістившись в дорогому кріслі який подібний на трон, що стояв майже посередині зали. Перш ніж впустити гостей, з насмішкою мовив до Атмаджи -Скажи їм, щоб в поклони опустилися на одне коліно. Спершу слуга здивувався, за мить кивнув. Чому він здивувався? Все дуже просто. Перед Еміром не обов'язково падати на коліна, як це роблять перед Шейхом.  Чому я потребував саме такий поклон? Щоб з перших секунд показати цим невірним, що вони тут ніхто. Слуга вийшов, через мить великі масивні дубові двері відкрилися. Першим в зал увійшов Мехмет Паша, позаду нього увійшли чоловік та жінка, чи вірніше сказати дівчина? Перекладачка була значно молодшою за Представника. Найбільше мене здивував її зовнішний вигляд. Я вже казав що ненавиджу країни в яких живуть іновірці? Скажу це ще раз. Я ненавиджу країни, в яких жінки живуть вільно. Там взагалі немає ніякої заборони для них! Вони живуть як хочуть, одягаються в що хочуть. Тільки подивіться в що одягнення ця невірна! Чоловічий костюм, а поверх хіджаб? Сором! Якби наші жінки посміли в такому ходити, їх давно би закидали каміннями! Згадується мені, що після ночі з Басурою, я хотів взяти цю дівку в свій гарем, передумав! Не потрібен мені цей сором! Баба в чоловічому одязі, куди світ котиться? Куди дивляться її батьки!?

Мехмет взяв перше слово -Емір Маджид Сардар, дозвольте мені представити наших гостей -Антон і Лариса їх імена. Дивні імена. Навіщо мені взагалі знати їх імена? Я до них по імені не буду звертатись. Гості продовжували стояти на одному коліні, це тішило моє самолюбство

-Вітаю вас в Вилаяті, надіюсь вас зустріли належним чином? З чим прилетіли до нас? -з натягнутою усмішкою промовив до них. Дівчина миттю переклала все Представнику. Хто він їй? Коханець? Не сумніваюсь всьому. Іновірські дівчата легкодоступні

Чоловік щось сказав на своїй мові, дівчина це швидко переклала. Мехмет не збрехав, вона вміє перекладати -Шановний Еміре, ми вдячні вам за все що ви зробили. Ви прилетіли з ціллю, укласти дружно-торговий контракт між нашими країнами. Дуже прикро що Шейх не зміг особисто нас прийняти. Дуже вдячні що ви знайшли час для нас

Вона ліцемірка? Чи їм справді все підходить? На її би місці, я б розлютився, якби Шейх відмовив в аудієнції. Можливо це в них така тактика? Маджиде будь обережним з ними!

-Я хотів би переглянути ваш договір. Мені цікаво що ви пропонуєте нам в відповідь

Представник через Мехмета передав папку, я який знаходилися декілька листів контракту. Я був впевнений що там все на їхній мові, буде за що їх відчитати, та я помилився, контракт був ідеально перекладений на арабську. Схоже я не дооцінив цих людей. Вони прилетіли підготовленими. Я взявся уважно читати, навмисно розтягнув час, чекав коли мене хтось перебє, та ніхто не поспішав це робити. Ці двоє, до речі вони досі на одному коліні стоять, адже я не давал дозвіл їм піднятись на ноги. Напевно їм важко стояти в цій позі? Що ж, нехай звикають, я також перед Шейхом на одному коліні довго стою. Контракт був ідеальний, іншими словами його не назвеш. Все розписали по кожному пункту, навіть запитувати ні про що в гостей. Дивно, чи не підозріло це? Перш ніж їх відпустити, вирішив їх помучити. Прочитавши весь контракт, почав розпитувати дівку про кожен пункт, намагаючись знайти в ньому хоч 1 причину відмовити іновірцям. Дівка відповідала спокійно, в жодному її слові я не знайшов підступ. Це мені не подобається. Все занадто гладко, ідеально. Такого не буває в контракті! Що ж, якщо з контрактом не виходить їх помучити, помучаю особистими питаннями

-Хочу поставити особисте питання. Чому в якості перекладача, жінка? Не повірю що в вашому Консульстві, немає жодного чоловіка, який розмовляє на арабській мові

Я гадав, що своїм питання зачеплю почуття дівки, проте вона на диво спокійно відповіла -Чому ж немає? Звісно що є. Просто мої знання значно вищі ніж у інших перекладачах

Хороша відповідь, з неї можна витягнути колюче запитання -Цікаво, наскільки твої знання високі? Можливо, ця заслуга не лише в твоїх мовних знаннях, в дещому іншому?