ГЛАВА 36 СЕРГІЙ (Подвійне весілля)

Організувати  весілля однієї доньки – клопоти, а двох – подія рівнозначна цунамі.  Швидко й без варіантів визначили лише  дату весілля. А далі пішло-поїхало: Ромка з Ніною вже розписувалися, то планували лише вінчатися,  Тетяна з Ярославом хотіли виїзну церемонію, але баба Соколовського  Анастасія Григорівна була проти – у неї блат у центральному РАГСІ, яким так ніколи й не скористалася, а хочеться ж показати, які ми круті, навіть крутіше зварених протягом години яєць, що посиніли, але випєндрюються – вилазять зі шкаралупи.

 Свідків, дякувати Богу, молодята (хоча не всі там були молоді, Ромич явно не у свого воза сів, та ладно, за парубка пройде) самі визначили. Список гостей складали разів двадцять,  допоки не урізали до мінімуму – сто тридцять осіб: шістдесят п’ять одним і  стільки ж іншим, щоб  без образ, скандалів, надутих губ та інших недомовленостей.

А далі обирали стиль весілля (думки, ясний пень, не збігалися), визначалися з колірною гаммою декору (якого кольору кульки на машину дути, шалено принципове питання, як виявилося), шукали фотографа (дві штуки!) для якихось Лав сторі, визначали стиль тих Лав сторі (мені пояснили, купка фоток на любовну тематику), шукали відеооператора (теж двох!), обирали ресторан, в якому буде проходити банкет (слава всім святим – один), визначали меню для  банкету, потрібні  були якісь флористи, декоратори…Ну от скажіть, мені робити не було чого?  Дурнуватий захід щодо усіх параметрів.  І не в грошах справа. Якраз у нашому випадку  фінанси не стали проблемою. У самого в економічному плані усе гаразд.  Перший зять Рома - небідний власник туристичної фірми, якому по кишені три таких весілля за раз одгецати. Для Нінки він взагалі ладен ракету з Байконуру запустити, якщо попросить. Та що ракету, він би й позаземний інтелект в Галактиці знайшов, аби Ніна попросила.  Другий зять  – Ярослав, як виявилося, з сімейки потомстенних лікарів. Баба того Яріка – відомий хірург, до якої записуються у чергу щось вирізати  на декілька років уперед, тато Кирило Іванович – завідувач кардіологічного відділення у шостій лікарні, мама Зоя Василівна, популярний стоматолог, тітка Валентина Василівна – невропатолог. Ну ви поняли? Зуби, нерви й серце точно будуть у всіх полічені, залічені або видалені на фіг. За ваші гроші  будь-який сюрприз! Питання лишилося, чому  сонечко Ярічок на крайняк не гінеколог? Чого такий збій програми стався? Яким вітром буйним його в університет на економічний занесло? Чого він мимо медуніверситету пролетів, як фанера над Парижем? Це питання мене гризло, як черв’як  смачне яблуко до того часу, поки не випив. А там язик розв’язався, то я  запитав. Здається, в усіх запитав: і у баби, і  у тата, і у мами, і тітку третирував  три рази.  Задовбав усіх, як дятел березу. Якщо зібрати відповіді докупи – то коротко «не захотів  Ярославчик! Сонечко сказав, що буде бізнесменом!» Значить, природа не лише вирішила на дітях відпочити, але організувала затяжну відпустку. Відносно відпустки, або весільної подорожі.  Агітувати молодих здійснити паломництво китайськими монастирями я не наважився, бо Ніні університет треба закінчити, потім діти, а у Тані уже є сюрприз, то чого його там попід стіною лазити? Рома їм Єгипет з пірамідами організував. Соколовський – фанат пірамід і всього єгипетського, пообіцяв Тетяні щось показати й чимось здивувати. Як на мене, вже усе показав і усіх здивував далі нікуди. То їхня справа, нехай їдуть, фараонам дулі тикають.

—    А ви з Ромичем куди зібралися? – нескромно спитав у доці. Я й до Ромича  чіплявся, той відмазався, мовляв, питай у Ніни, вона обирає.  А обирати там було з чого – ціла туристична фірма до ваших послуг — тадам! Доця розкрила у мобілці картинки невеличких острівців, в центрі яких халабудки, а навколо бірюзова водичка. А чо так скромно? Я ж думав як мінімум навколосвітня подорож…
 
—    Шо це? І де це? – аж закляк. Ніяких розваг, крім однієї – широких ліжок посеред бунгало, точно онука зафігачать.  Ладно, нехай що хочуть, те й роблять. Зовсім від рук відбилися.

—    Бора-Бора, курорт Four Seasons Resort. Будемо в отакому бунгало жити.   Хочемо на трошки втекти від цивілізації, - пояснила Ніна. Ну тут у мене вже  здохли всі аргументи. У народі – ноу коментс. Інтелігентно промовчав я. 

Я навіть не встрявав у ту їхню підготовку до весілля, але коли побачив, які плаття весільні мої доці понавибирали, не стримався. Ніна якесь блакитне з зірочками нап’ялила, крий Боже, а Тетяна взагалі на яскраво-рожевий замахнулася, хоча запевняла, що  то колір «зірки в шоці». Не знаю, як зірки, а я точно був у шоці.

—    Нє, дівки, так діло не піде! – тато я чи не тато, стукнув по столу, грюкнув дверима, затіг у салон їхній, весільний, примусив переміряти з півсотні тих суконь, поки не стояли  мої красуні у двох  пишних білих платтях. Пардон, сукнях кольору танцюючої хмарки. Я тепер в цьому питанні непогано розбираюся. А  голови  моїм доцям прикрашали довжелезні фати, бо моя секретарка просвітила – чим довша фата, тим довшим і щасливішим буде подружнє життя.

—    Тато, це булінг! – щось там пищала Ніна.  Тетяна  просто кривила носиком.

—    Мені не треба отого сраму. Людям на сміх. Оце нормальні сукні! Видно, що весільні, - стояв на своєму. Наполегливо стояв, тому  подулися, порадилися й погодилися, щоб у тата тиск не підвищився, не псувати мені передвесільний настрій. У них варіантів більше не було. У Нінчиному випадку мене Ромич підтримав, у Тетяниному … Анастасія Григорівна. Так, Танька її більше слухається, ніж мамку. Я так зрозумів, цей сердитий ескулап у Таньки замість  свекрухи буде.

Взагалі це подвійне весілля було дивним. Чому?

Зараз факти підзбираю, щоб переконати. Рідненька доця Ніна встигла (видно, на тата рівнялася, сам бовдур  показав приклад) по-бистрячку розписатися з моїм однолітком Ромою!  І її хрещеним татом до того ж!! Таємно від мене, бо я, бачте, був проти. І чого б це мені бути «за»? Загадкова ситуація для усіх, крім мене. Добре, проїхали. Глобальна любов (на рівні потепління, такі масштаби) – то страшна катаклізма. Як міг опирався – нічорта не вийшло. Результат? Он батюшка святить  доцю й зятька Рому.  Обоє з такими блаженними  фейсами, немов обкурилися. У випадку чого – розлучення не скасовували, не смертельно.