Подаруй мені ніч

Розділ 12

Я усміхаюся. Радію своїй стратегії. Не помилився, коли замість однієї ночі, виторгував тиждень. Знав, що вона не втримається. Аліна відкидається на подушку, я нависаю зверху.
— Змій-спокусник у твоєму розпорядженні. Не стримуй своїх бажань.
Тягнуся до неї за поцілунком, а вона видихає мені у вуста.
— Я хочу пити. Мабуть, оливка надто солона була.
Я підтискаю губи. Звісно, алкоголь ні до чого, у всьому винна оливка. Неохоче підіймаюся та прямую на кухню. Дорогою зачиняю вхідні двері на ключ. У склянку наливаю воду з пляшки та фантазую непристойності, які робитиму з Аліною. Зараз ця дівчинка отримає за все. Йду до спальні й підходжу до ліжка:
— Твоя вода.
Дівчина не реагує. Я кладу склянку на тумбу та сідаю біля Аліни. Поцілунком таврую шию, а долонями окреслюю стан. Дівчина лежить непорушно. Я відхиляюся й вдивляюся у її обличчя:
— Я тобі воду приніс.
Вона щось нерозбірливо бурмоче та відвертається, горнеться калачиком. Е, ні, крихітко. Я не дозволю тобі спати й обламувати кайф. Хапаю сукню за низ та знімаю з дівчини. Вона не пручається, лише сонно пирскає. Розглядаю білизну. Червоний ліфчик та зелені бавовняні трусики. Це не спокусливий мережевий комплект, проте Аліна дуже зваблива. Знімаю з неї капрони і ліфчик, накриваю ковдрою. Дівчина спить і мої надії розпалися на друзки.
Розчаровано видихаю. Сподіваюся завтра буде кращий день. Прямую у душ. Тепла вода стікає по тілу та розслабляє. Повертаюся до ліжка, лягаю поруч з найбажанішою жінкою у всьому світі. Довго розглядаю її, милуюся обличчям. Зроблю все, щоб вона знову стала моєю. Обіймаю свій скарб та засинаю.
Прокидаюся від дзвінка будильника. Вимикаю й дивлюся на Аліну. Спить. Сьогодні у неї немає першої пари, тож я вирішую її не будити. Підіймаюся з ліжка і прямую до ванни. Вмившись, йду готувати сніданок. Хоча готувати — це дуже гучно сказано. Роблю каву та бутерброди. Дзвінок телефону змушує скривитися. Зоя. Мабуть, їй щось потрібно, інакше вона б не телефонувала. Тисну та екран та чую її голос:
— Привіт! Ти як?
— Привіт, добре! — тихо говорю, щоб не розбудити Аліну. Щільно зачиняю двері на кухню й слухаю чого хоче Зоя.
— Ти кілька днів не приїхав до маєтку. Без тебе тут сумно.
— Борис розповідав як ти сумувала у нічному клубі, — вивалюю інформацію, щоб не продовжувала вдавані лестощі. Вона важко зітхає:
— Розважилася трохи з подругами. Це погано? Все було пристойно, тобі ж, мабуть, Борис і про це сказав.
Я хмикаю. Звісно пристойно. Зоя знає, що про кожний її крок мені доповідають, тому вона не дозволяє собі зайвого. Я не втрачаю можливості увігнати голку докору:
— Сказав. Але я гадаю, що тобі час посерйознішати й зрозуміти, що життя це не тільки салони краси, спортзали та посиденьки з подругами.
— Знаю, знаю. Не треба нотацій. Я задумуюся над твоїми словами. Навіть вигадала чим хочу займатися. Я все розповім, коли приїдеш. Я ж побачу тебе сьогодні, правда?
— Сьогодні — ні. Багато справ, — чухаю потилицю й не знаю, що робити. Звісно, мені необхідно навідатися до маєтку, але Аліна… не треба, щоб Зоя про неї дізналася. Миттю приймаю рішення, — спробую виділити час завтра. Може обідом заскочу.
— Обідом? — в її голосі чується здивування, — не залишишся на ніч?
— Буде видно. Ти ж знаєш, що на роботу мені швидше добиратися з квартири. Радий тебе чути, але я маю їхати працювати, інакше не буде грошей оплачувати твої рахунки.
— Тоді плідного робочого дня! Цілую!
Натискаю на екран та завершую розмову. Я контролюю витрати Зої. Щомісяця кидаю їй на картку певну суму, якої їй завжди не вистачає. Підозрюю, дівчині знову потрібні гроші. Ніяк не можу привчити її раціонально використовувати кошти.
Йду до спальні та сідаю на ліжко. Вкриваю Аліну поцілунками. Дівчина кумедно морщиться і розплющує очі. Сонно потягується, а за мить у зелених очах з’являється прозріння. Вона боязко оглядає себе, дивиться під ковдру. Її щічки забарвлюються багряним відтінком. Аліна мило соромиться і я не витримую, цілую її у ніс:
— Доброго ранку!
— Доброго, — вона підтягує ковдру до шиї, — О, ні! — дівчина хапається долонею за рот, — я пам’ятаю, як цілувала тебе. Що вчора було?
Я розумію, що це мій шанс нафантазувати зайве.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше