Пролог

-Тату, я вдома !-Прокричала дівчина ввійшовши в квартиру .-Тату , ти вдома ?
Пройшовши в вітальню дівчина побачила батьків й сестру  , що сиділи на дивані й розмовляли з якимось юнаком .
-Добрий день!-Привіталась дівчина з юнаком .
-Ось і вона !-Промовив батько  глянувши на Владу .
-Владо ,збирай речі ,ти, їдеш з ним !-Сказав батько вказуючи на хлопця , що сидів навпроти нього .
-Що ?!Чому ?!-Запитала дівчина не розуміючи , що відбувається .
-Ось твої речі !-Луїза штовхнула валізу .
-Лу , що відбувається ?
-Тебе продали мені !-В розмову втрутився юнак .
-Що!?Це правда ?!-Звернулась дівчина до батьків .
-Так !-Сказав тато .
-Що ?!-По щоці дівчини покотилась сльоза .-Ти обіцяв мамі  !Обіцяв , що захищатимеш  мене !Ти зрадив мене !Зрадив маму !-З цими словами дівчині вибігла з будинку .А юнак за нею .
-Не так швидко кралю !-Промовив юнак схопивши Владу за зап'ястя .
-Що тобі треба ?
-Ти !
-Ще чого!-Дівчина розвернулась , щоб піти , але Ян повернув її до себе .
-А ти з характером ,люблю таких !-Сказавши це юнак закинув Владу на плече й поніс до авто .
-Відпусти мене негайно !
-І не подумаю !
Ян посадив Владу на пасажирське місце , а сам сів за кермо .
Цілу дорогу дівчина мовчала .Авто зупинилось .Вийшовши з авто дівчина побачила величезний особняк .
-Ще один розбещений татусевий синочок !-Пробурмотіла дівчина собі під ніс , але Ян її почув .
-Між іншим я не розбещений , і зовсім не татусевий синочок.Це все я заробив сам .
-Ага !Взяла і повірила тобі !-Дівчина пішла вперед до входу в будинок .
-А вона не така як всі !І це заводить !-Посміхнувся Ян і попрямував за дівчиною .
-І де моя кімната ?
-Твоя?
-Так !Моя !
Хлопець посміхнувся і почав підходити до Влади .В свою чергу дівчина відходила назад .
-Стій де стоїш!-Промовила дівчина , але це не зупинило Яна .Дівчина відчула холодну стіну у себе за спиною , а юнак вже підійшов до неї .Між їхніми лицями було кілька міліметрів і от юнак наблизився до вуха дівчині і обпікаючи його своїм диханням промовив .
-Кралю , нема в твоєї кімнати , є наша !
-Що !?
-Ти повинна народити мені малюка , тому ми спатимемо разом .-Говорив Ян все ще притискаючи Владу до стіни .
-Народити малюка ?Ти з дуба рухнув?Ми ледве знайомі !-Обурювалась дівчина .
-Ц!-Хлопець підніс вказівний палець до губ дівчини .
-А нас з твоїми батьками домовленість .Ти народжуєш мені дитину , а я анульовую ваш борг .
-З ними домовленість то вони хай і народжують !-Промовила Влада й хотіла вибратись з обіймів хлопця , але це виявилось не так просто .
-Не так швидко, Кралю !
-Я тобі не Краля !
-Та ти , що !
-Та я то !-Юнак притягнув Владу за талію і поцілував її .