Роздыли 11-30

11.

Ситуація із Сергієм дуже сильно вплинула на дівчину. Була похмурою, невеселою, сама на себе не схожою. Постійно думала про нього, згадувала про те що він їй сказав на балконі. А найбільше її дивувало, чому саме їй так погано. Адже вона отримала те, що хотіла.

Щось її мучило, не давало спокою. Щось було не так. Тільки не могла зрозуміти що саме.

Ніхто ніколи раніше не казав їй такого. Головне, що вона йому вірила, відчувала, що говорив щиро.

Уляна намагалася розвеселити подругу, але марно. Соня сиділа на ліжку і думала про щось своє. Неохоче відповідала на запитання, нічим не займалася, просто сиділа, наче якась статуя.

У неї було відчуття, ніби зробила щось не так, ніби пішла не тією дорогою. Хоча в глибині душі вона була рада, що зустріла його. Тільки її серце не хотіло нікого впускати. Знала, що не може просто так взяти і повірити йому на слово, крім того, вони тільки познайомилися. Ну неможливо отак зразу закохатися з першого погляду.

Скільки не згадувала день знайомства, ще більше дивувалася. Що він у ній знайшов – непримітна зовнішність, простий скромний одяг. Тоді в той день вона думала лише про навчання. Не готувалася до знайомства з хлопцем. А то б може трошки нанесла косметику на очі.

Соня знала, що хлопець зовсім поруч, через коридор. Відчувала серцем, що хотіла б його побачити, запитати, як справи, про щось порозмовляти. Але пам’ятала, що він не хоче бути друзями, тому сама собі забороняла думати про нього. Казала собі, що не варта такого хлопця. Він же нічого не знає про неї, про її минуле. І напевно, якщо б дізнався усю правду, то не захотів би її знати, не те що пов’язувати своє життя.

Теперішній час, осінь 2007 року

12.

Сергій добре не пам’ятав, як добрався назад додому. Він настільки напився (таке було йому зовсім не властиво), що прокинувся тільки зранку із сильним головним болем. Озирнувся, помітив, що спав на дивані у вітальні.

Декілька хвилин полежав ще. Старався згадати, що робив і де був. Але так боліла голова, що мусив випити таблетку і зробити собі каву.

Згадав про сварку із дружиною. І тут же подумав, що не хоче її бачити, щоб знову щось не з’ясовувати. Йому й так зараз було погано. І коли у них все так розлагодилося? Юля останнім часом його дуже дратувала. Чому?

Невже причина дійсно в тому, що він любить Соню, а її уже більше не може терпіти і зживатися в одній квартирі. Ну але чому саме зараз? Може, його кохана також думає про нього? А може, їй потрібна допомога?

З такими думками пив каву.

‒ Доброго ранку.

‒ Привіт.

‒ Виспався?

‒ Ну так, не дуже. А ти?

‒ Я нормально, дякую. Хотіла вибачитися за вчорашнє. Я тебе люблю і не хочу, щоб ми сварилися. Добре?

‒ Звичайно. Які плани на сьогодні?

‒ Маю зустрітися з подругою.

‒ Що за подруга?

‒ Ірина. Ти її не знаєш. Ми зовсім недавно подружилися, разом ходимо у фітнес-зал.

‒ Ясно.

‒ Вибач, мені вже час їхати на роботу. Гарного дня.

‒ Па-па.

Сергій швидко переодягнувся і вийшов з дому. На вулиці був невеликий туман і накрапав дощ. Як же він не любив осінь. Для нього ця пора асоціювалася зі смутком і втратою.

Цей стан постійних спогадів минулого починав йому вже набридати і втомлювати. Він не міг зосередитися ні на чому. Казав сам собі: або мусить викинути її з голови (що було майже нереально), або знайти її і поговорити, запитати, як справи, переконатися, що усе добре. Але де її шукати? Може поїхати до її мами в Червоноград?

З цими думками прийшов на роботу. Сів за свій офісний стіл, увімкнув комп’ютер і постарався зосередитися. Але не зміг, бо його колеги щось жваво обговорювали. Хоч і не дуже хотів, але мусив послухати, про що йдеться. Початок він і так пропустив.

‒ Уявляєте, моя дружина так звикла до неї, що мене вже вуха болять це слухати.

‒ То всі такі жінки, люблять поговорити.

‒ Та ні, я маю на увазі, що вона ніби полюбила цю дівчину як свою дочку.

‒ У медсестер і таке буває.

‒ А що в цій дівчині особливого?

‒ Та нічого. Дружина спочатку її жаліла, бо вона довго лежала в комі.

‒ Ого, яка біда. А що з нею сталося?

‒ Ніхто точно не знає. Чи то якась аварія, чи може чоловік по голові лупнув.

‒ І що від удару зразу кома може бути?

‒ Жінка каже, що мусив її сильно бити по голові. Травма мозку.

‒ Це серйозно. Бідна дівчина.

‒ Так слухайте далі. Це ще не все.