10.

Згодом ми відправились у парк розваг. Вона боялась висоти й так мило мружилась на гірках. Тримала мене за руку, коли було страшно спускатись. Сміялась від моїх невдалих жартів, кривлялась, коли я був занадто серйозний і пробувала нагодувати занадто солодкою полуничною ватою.

Вона виглядала, як маленька дитина, а я – дорослим чоловіком. І це зовсім не бентежило мене, навіть викликало посмішку і приємні відчуття в серці. Вона моя. Ось така весела, дитяча, голосна, гарна… Вона прекрасна! Мій маленький Нарцисик.

Вона забігла на дитячу карусель з кониками. Сиділа на одному, сміючись, а навколо тільки діти. Я стояв біля огорожі, як дорослий, тримав вату з кофтою і знімав її на відео. Дівчина виглядала щасливою, тому і я був щасливий. Десь на останньому колі, коли телефон був уже схований, до мене підійшла брюнетка. В дитячому візочку, що вона котила, лежало немовля.

-  Поводить себе, як дитина. Не знала, що тобі таке подобається.

- А я не знав, що тобі подобається народжувати від найкращого друга свого хлопця. До речі, вітаю. Я відправив вам подарунок, бачу подобався.

- Так, візочок чудовий. До речі, хотіла запитати..

- А ось і я! – Сміючись, підбігла моя дівчинка. – Ой, я не завадила?

- Ні, що ти! Я, як раз хотіла запропонувати йому зустрітись. Ось і все.

- Чудово, я тебе почув. Пішли, Нарцисику, я ще не катався на тій гірці.

- Ти катаєшся на гірках? – Занадто здивовано вигукнула колишня.

- Тепер так.

І беручи за руку свою дівчинку, я йду звідти. Ні, я не хочу зустрітись з нею. Я не хочу їх бачити та чути. Не хочу слухати жодне її брехливе слово. Для мене зараз є тільки одна важлива людина. І я хочу покататись з нею на гірці.

- Це твоя колишня?

- Ага.

- Дуже гарна.

- Ага.

Вона обійшла і встала перед мною. Очі в очі. Перед мною небо, в яке я впав з розбігу. Вона знає, що мені боляче. Вона знає, що я кохаю тільки її. Вона знає, що мені потрібна підтримка. Тому без зайвих слів притискаю її тендітне тіло, як вперше. Тихо вдихаю її аромат і заспокоююсь.

- Ти ж знає, що я поряд? – Тихо мурчить мені у шию.

- Ага.

- І якщо що я можу вислухати.

Я мовчу, вдихаючи її запах і стараючись наповнити себе ним повністю.

- І я все зрозумію, ти ж знаєш?

-  Звісно, Нарцисику. І ти будеш перша до кого я прийду щось розповісти.

Я тебе кохаю. Вибач, що боюсь це говорити. Але ти єдина для мене, і завжди будеш єдиною, Нарцисику.