― Нарешті.
― А чи знала ти, що в оригінальній казочці «Рапунцель», принц почув спів Рапунцель, закохався і почав таємно відвідувати її, піднімаючись так само по косі, як і мачуха, а згодом дівчина завагітніла? Мачуха скинула його з вежі, і шипи викололи йому очі, а Рапунцель у пустелі народила двійнят.
Я помічаю, що моя коса випала з-за коміра пальта. Хлопчину явно зачарувала її довжина до попереку.
― Ти дивак.
І блазень схиляється в поклоні, приклавши руку до серця.
― Для мене честь бути визнаним собою. Прошу за мною, дівчатко. Побачимо багато чого цікавого. ― Я вже ступаю слідом, аж ураз: ― Ох! А подякувати мені за порятунок?
― Бляха, ― вию. Невже я почала виділяти феромони головної героїні? ― Я біднячка, а не повія.
― Ох, ну що ти! Я лиш попрошу про маленький цілунок, ― і він підставляє обличчя. ― Є дотики, що мовчки кажуть: ти не сам. Поцілунок у щоку саме такий.
Я втомлено втуплююся в нього, шукаю дошкульну відповідь, але така знесилена та п’яна, що зрештою виконую прохання.
Я таки цілую блазня.