― Пройдіть, будь ласка, з нами, ― говорить охоронець (по факту хлопчина мого віку), я смикаюся всім тілом і зриваюся з місця, збиваючи з ніг Олександра. Він розгублено налітає на ту сволоту в людській подобі, що несправедливо полила мене (та пів людства) лайном, а я просто тікаю далі.