Після розмови з Вірою та спогадів, що її слова викликали, Георгій не знаходив собі місця. Він одразу ж поїхав до Емілії, щоб розповісти їй про все. Він знав, що це буде найважча розмова в його житті, але він розумів, що це єдиний спосіб врятувати їхні стосунки.
Коли він приїхав до її будинку, він побачив, що двері відчинені. У його серці з'явилася тривога. Він обережно зайшов усередину, і його обличчя стало білим від жаху. Квартира була порожньою. На столі лежала записка. Він узяв її, і його руки тремтіли.
"Георгію, я знаю, що ти вбивця. Я знаю, що ти вбив Павла. І я не можу бути з тобою. Я не можу бути з чоловіком, який вбив свого друга. Прощавай".
Серце Георгія зупинилося. Він не міг повірити. Емілія... вона знає. Він озирнувся, і в його очах була злість. Як вона могла дізнатися? Хто їй розповів?
Він згадав слова Віри: "Я розповім Емілії правду. Я розповім їй, хто ти насправді. І я... я подивлюся, як вона тебе кине".
Він відчував, як його кров закипає. Він не міг повірити, що Віра, жінка, яку він колись кохав, могла так підло вчинити. Вона не просто зруйнувала їхні стосунки. Вона зруйнувала його життя. Вона змусила Емілію повірити, що він — монстр.
Георгій почав шалено шукати Емілію. Він телефонував їй, але її телефон був вимкнений. Він телефонував її подругам, але ніхто не знав, де вона. Він навіть зателефонував її тітці Тамарі, але вона сказала, що Емілія не дзвонила їй.
Георгій не знав, що робити. Він був у пастці. Він був у відчаї. Він не міг повірити, що Емілія покинула його. Він не міг повірити, що вона повірила Вірі.
Він сів на диван, його голова була в руках, і він плакав. Він плакав за Емілією. Він плакав за їхнім коханням. Він плакав за своїм життям, яке було зруйноване.
Раптом він почув, як двері відчиняються. Він підняв очі, і його серце зупинилося. Це була вона. Емілія. Вона стояла на порозі, її обличчя було блідим, а в очах – сльози.
"Еміліє, – прошепотів він. – Ти..."
"Я знаю все, Георгію, – сказала вона, і її голос був сповнений болю. – Я знаю, що ти вбивця. Я знаю, що ти вбив Павла. І я... я не знаю, що мені робити? То що ж буде далі? Чи зможе Емілія пробачити Георгію його минуле? І як вони розберуться з Вірою?