Пролог

Перебираючи речі я знову і знову згадувала своє життя. Той час, коли було все зрозуміло й просто: я тільки приїхала вчитися та обирала свій шлях. Переді мною були відкриті всі двері, я могла стати ким захочу, і бути тою, ким я є. А тепер хто я і де моє місце у світі?

Нещодавно я переїхала в нову квартиру, яку так довго намагалася знайти у Харкові. Спочатку була інша: простора однокімнатна квартира ніжного персикового кольору, майже білого, з кухнею в оливкових тонах. Але в останню хвилину я передумала. Не знаю навіть чому. Просто мені здалося, що вона не для мене, мені не подобався двір, люди. Вони дивилися на мене і мені здавалося, що вони вже мене ненавидять.

Моє життя не назвеш важким чи легким. Воно наповнене гарними та поганими моментами, інколи мені хочеться втекти, а інколи залишитися. Я не знаю, що я робила б, якщо не мої близькі, які мене підтримують, навіть коли у мене виникають дурні ідеї. Ми разом знаходимо плюси та мінуси справи, яку я замислюю, та ніколи не відмовляємося від неї, поки все не врахуємо.

Так я опинилася на іншій вулиці, та в іншій квартирі.

Щоразу опиняючись у новому місті в першу чергу я намагаюся знайти місце де мені буде добре. Де я зможу відпочити від проблем, чи просто насолодитися життям. Тому, в той самий день як я в’їхала до нової квартири, я відправилася в перший парк, який побачила в інтернеті — Парк Горького. Мабуть, усі жителі цього міста ходять відпочивати сюди.

І дійсно те місце мені сподобалось. Я зустрічала на своєму шляху привітних людей, які посміхалися та раділи кожному моменту. Знову я починала своє життя спочатку. Нове місто і нова справа. Чим буду займатися я тоді ще не зовсім розуміла, але я швидко влилася в колектив і навіть знайшла собі подругу.

Вона зовсім не схожа ні на кого з моїх знайомих, її приваблюють крокодили, дискотеки та великі компанії. Ніколи б не подумала, що зможу спілкуватись із такою людиною. Адже я не фанат гучної музики, мені краще посидіти вдома з книгою, ніж танцювати серед натовпу. Як ми подружилися залишається таємницею і досі. Вона — весела зеленоока брюнетка, з коротким прямим волоссям та однією справою на все життя, а я — спокійна кароока дівчина, у якої русяві довгі кучері, яка досі не може обрати справу, якою буде займатися. Ми різні, але чудово доповнюємо одна одну.