Оповідання "Я не пам'ятаю"

Я не пам’ятаю

   Елла йшла на побачення. Точніше  для неї це просто  зустріч із колишнім. Хотів зустрітися, відмовити не змогла. Просто з цікавості. Хотіла знати, що казатиме. Певно, захоче розпочати все з чистого аркуша, скаже, що зробив величезну помилку і тому подібне.

   Жінка була рішучою, тому не збиралася приймати  пропозицію, яка б вона не була. Покинув її, коли Елла ще кохала, була ладна  на все, а так підло зрадив. Цього не пробачить ніколи. Хоча ні,  пробачила, але знову разом із ним не буде.

   Ввійшла до ресторану. Одразу побачила там його. Не важко  впізнати. Крізь роки  досі залишися такий самий.

-  Привіт, радий тебе бачити. Чудово виглядаєш.

 Герасим одразу піднявся відсунути стілець. Мовчки стерпіла і присіла міцно стиснувши зуби.

-  Хотів поговорити?

-  Так, авжеж. Дякую, що прийшла.

- Поспішаю, тому ближче до справи.

- Пробач мене. Знаю, що  дурень, що зробив  боляче, але якщо  даси шанс -доведу, що змінився. Хочу почати все з початку.

- Звісно. Дівчина не помилилася. Ні краплі не сумнівалася у цьому.

-  Що скажеш?

-  А що казати? Сам зруйнував все те, що між нами було,  пішов із мого життя, то ж попрошу більше не повертатися.

-  Навіщо  так?

-  Як так?

-   Згадай, як нам  добре разом. Всі ті щасливі дні. Роки, які ми провели разом. 

Елла все це чудово пам’ятала. У  найдрібніших деталях. Навіть нагадувати не потрібно . Але  не могла у цьому зізнатися.

-  Я не пам’ятаю! Знаєш, гаразд, можливо, було багато чого хорошого, але тих декілька хвилин, коли ти зібрав речі і пішов перекреслили все. І на цьому крапка. Більше не повертайся у моє життя. Ніколи!

-   Але…

-  Навіть не смій нічого казати. Прийняла рішення вже давно. І воно незмінне. Час вже зрозуміти, що деякі вчинки несуть за собою незворотні наслідки. Прощавай.

Різко встала з – за столу і не оглядаючись пішла, а Герасим просто мовчки дивився  услід. План вибачення не спрацював. І якщо він не змінився, то її можна не впізнати. Куди поділась та маленька, наївна, добра  дівчина?  Дивно, наскільки сильно іноді змінюються люди. І для цього достатньо лише одного вчинку, а якщо точніше, то просто розбитого серця.   Елла вже давно зникла за дверима ресторану, але здавалося, що від його стін і досі відбивалося її “Я не пам’ятаю!”…