Оповідання "5 причин для щастя"

5 причин для щастя

    Ранок. На годиннику десята. Жанна спізнювалася на роботу. Вже дві години, як мала бути там. Влетіла до офісу і зустріла подругу.

-  Привіт.

-  Привіт.

-  Слухай,  знайшла  неприємності. Тебе шукає директор.

-  О ні...Тільки не це.

-  Раджу  негайно піти до нього.

-  Гаразд.

Жанна постукала. Ввійшла до кабінету.

-  Нарешті  зробили нам послугу і з ‘явилися на роботі.

-  Вибачте, затори.

-  Мене це не цікавить. Робочий день розпочинається о восьмій. А ви заявилися сюди о десятій і ще шукаєте виправдання! Ще одне запізнення і  звільню!

-  Тобто,  хочете сказати, що звільните мене лише через те, що  запізнилася?

-  Саме так.

- Що знущаєтеся?

-  Працівники мають знати своє місце.

-  Знаєте, що? Звільняюся вже! За власним бажанням!

    Взяла аркуш паперу і висмикнула ручку із його рук. Написала заяву на звільнення і кинула прямо у лице директору. Жанна відчувала справжній тріумф. Нарешті  не буде його більше бачити. На  обличчі вигравала солодка усмішка.  Пішла до кабінету збирати речі. Ввійшла подруга, яка застала  за цим заняттям.

-  Що відбувається?

-  Звільняюсь.

-  Чому?

-  Набридло.

-  І  така щаслива?

-  Авжеж.

-  Але чому?

-  Знаєш, щоб бути щасливою причини не потрібні, але в мене є  аж п'ять.

  По – перше, щойно звільнилася із ненависної роботи.

  По – друге, в мене є така подруга, як ти.

  По – третє, зараз  повертаюся додому, не в кожного є така можливість.

  По – четверте, там  мене чекає коханий чоловік, якби нікому  чекати, то це було б останнє місце, куди    повернулася.

    І остання  - я жива.  Маю можливість жити і насолоджуватися цим.  Найщасливіша людина на землі.  Маю все це і  цьому безмежно рада.

-  Знаєш, таку позитивну людину, як ти треба добряче пошукати.

 -  Просто навчилася цінувати те, що маю, а виявляється в мене є дуже багато. Ось тобі і причина бути щасливою…