Поцілунок на бокалі
За адресою (частина друга)
- Очі розширилися. Обличчя набуло такого виразу, що здавалося ось – ось і втратить свідомість. Чоловік передчасно, щоб не впала, притримав її за талію.
- Проходь. – Вони ввійшли у красиву простору кімнату. Аделіна присіла на диван. Федір подав їй води. За декілька хвилин дівчина знову заговорила.
- Поясниш? – Декілька хвилин тиші і він розпочав.
- Я дізнався, що ти тут працюєш. Твій директор – мій друг. Я домовився із ним, щоб сьогодні ввечері прислав тебе до мене начебто по документи. Ти пам’ятаєш, що сьогодні за день?
- Рівно п’ять років, як ми мали одружитися.
- Я знав, що ти не забула.
- Таке не забувається.
- В той день сталася величезна помилка. Сьогодні я хочу її виправити.
- Я кохав тебе всі ці роки і хочу, щоб ти стала моєю дружиною.
- Я теж тебе кохала, але це не дає тобі права зникати нічого не пояснивши , залишивши мені із розбитим серцем і потім з’являтися, коли заманеться, пропонуючи знову стати твоєю дружиною! Агов! – вона помахала рукою перед його очима - серце, чиє би воно не було, не іграшка! У такому віці час було вже це зрозуміти! Невже ти думаєш, що ось так з’явишся, знову покличеш мене заміж і я одразу побіжу з тобою під вінець?! Та про що ти взагалі думав?!
Відредаговано: 17.09.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
