7

Надворі стояла чудова погода, і хоч проводити цей ранок, вирішуючи питання табору, мені не хотілося, відкладати їх теж не було сенсу. Що швидше з усім розберуся, то швидше зможу повернутися до нормального життя.

У салоні неголосно грала музика з мого плейліста.

Ідеальний ранок.

Був би.

Якби думки про Міру нарешті залишили мою голову.

От чорт. Я явно налажав, коли вирішив забрати цю дівчину із собою. А поселити її у своєму будиночку взагалі було вершиною геніальності.

Тепер вона постійно крутилася десь поруч, а я раз по раз ловив себе на бажанні до неї торкнутися. 

Пальці мимоволі стиснули кермо міцніше, тільки-но я про це подумав. Я вже мовчу про розчарування, яке відчув, коли вона не дозволила оглянути місце удару. Наче років сто жінок не бачив.

Сексуально стурбований підліток. Не інакше.

Учора, коли вона наставила на мене флакон із дезодорантом, я спочатку розлютився. Ще б пак. Приїхав розібратися з табором, а натомість серед ночі стою під дощем, залитий якоюсь квітковою гидотою, і намагаюся переконати напівголу дівчину, що не збираюся її вбивати.

Не так я уявляв ці кілька днів. Але складалося враження, ніби сам Всесвіт мав на мене інші плани.

Я скільки міг відмовчувався, коли Міра заводила розмови. А вчора взяв і розповів їй те, про що взагалі не любив говорити.

Навіщо?

Гарне питання.

Ще гірше було те, що, коли я ніс її мокру від дощу на руках, думав зовсім не про те, яким тягарем вона звалилася мені на голову. Усі думки були про те, що мені зовсім не хотілося її відпускати.

Я додав гучності музиці, ніби вона могла заглушити мої думки.

Перед очима чомусь знову виникла картина: Міра солодко сопе, притулившись до подушки, а я довго дивлюся на неї. Щоб переконатися, що міцно спить? Кого я обманюю…

Наступні кілька годин я займався тим, заради чого взагалі вибрався до міста. Зустрівся з потрібними людьми, забрав документи, зробив кілька дзвінків і навіть примудрився майже не думати про Міру.

Майже.

Коли повертався, настрій був уже значно кращий. Справи потроху рухалися, голова нарешті працювала в потрібному напрямку, і я навіть вирішив, що ранкове помутніння минуло.

Треба було просто трохи побути від неї подалі.

Гарний план.