Я прокинулася о 7 годині ранку, з думкою що не хочу вставати з ліжка. Так було ліньки. Але Анюта викинула мене з ліжка, з криками -вставай!! Я піднялася і пішла у ванну. Потім ми приступили до сніданку. Чай ще був гарячий тому, я надкусила свій бутерброт і вирішила зайти в інтернет.
Як тільки я зайшла я побачила що мені прийшло повідомлення. Потім відкрила і побачила що воно від Матвія. Я відчула якийсь непонятний жар у мене в грудях. То було таке дивне відчуття. Наче сотні маленьких електричних ударів б'ють мене з середини. І прикусила нижню губу, і відчула присмак крові. І нарешті наважилася прочитати смс.
-Доброго ранку. Як справи?- в середині мене наче щось переверталося, посмішка не сходила з моїх вуст.
- Доброго ранку, все добре,а в тебе?)- я відповіла і з нетерпінням чекала відповіді.
Але він лише прочита смс, і нічого не відповів. Я засумувала. На парах, я частенько заходили та він знову ж таки не відповідав. День був дуже насиченим, було багато роботи, я навіть не помітила як закінчився день.
Уже ввечері я знов зайшла перевірити чи не відписав Матвій. І знов дурна посмішка повернулася на моє обличчя.
- Теж.
-Я скучив, жаль що ми так мало часу були разом. Чому я не зустрів тебе раніше.
-Не знаю, можливо сама доля звела нас)
Він довго не відповідав на смс. Я уже сіла писати пари. Було надзвичайно багато роботи.
І зов пролунав сигнал смс.
-Мабуть.) Я надзвичайно радий що тебе зустрів.
Напевно я саме наївне створіння, віру всім його словам. І це є самим дивним, тому що я ніколи нікому не довіряла. Завжди тримала себе подалі від себе. І щоб хоч трішки наблизитися до мене потрібно було дуже багато докласти зусиль. Мені здається що ми навіть зовні трохи схожі, тай спільних інтересів тех багато.
Я уже майже дописувала пари, як знов тишу порушив звук смс. І на екрані висвітилася фраза "Надобраніч.Солодких снів))" Мені стало дуже приємно, і тепло на душі, а в животі бушувало стадо метеликів, голова була окручена дурманом. Я відписала йому теж надобраніч, побажала солодких снів і також пішла спатки.