10.

Клим жартами змусив Юлю з'їсти все, що вони замовили, бо на його думку: "Добра дівчина - сита дівчина". Він вирішив перевірити свою теорію в дії.
Вони разом повернулися до університету, обговорюючи свої успіхи у спорті.
У святково прикрашеному спортивному залі вже грала музика та починали збиратися студенти.
- Я зараз переодягнуся, - мовила руданка та пішла переодягалися.
- Привіт, бро! Маєш дуже... Еммм... Гарбузячий вигляд. Юля зацінила? Ви ще не прибили одне одного? Чи ти вже позбувся тіла? - запитав, усміхаючись, Юра, який підійшов до Клима.
- Привіт! Досить жартів. Ніхто нікого не прибив, - відповів Клим. - А ти чого не в костюмі?
- Один момент, - відповів Юра та дістав з рюкзака накладні ікла та плащ вампіра.
- Тобі пасує, - мовила Юля, яка з'явилася у костюмі гарбузки.
- Щелепу з підлоги підніми, - штовхнув друга ліктем у бік Клим. - Ти маєш чарівний вигляд, - мовив до Юлі Клим.
- Не те слово, - знову отримав дар мови Юра та знову поглянув на Юлю з голови до ніг.
- Юро, ми хоч і друзі, але зараз можемо посваритися. Слину витри, - знову мовив до друга Клим.
- Ти здурів? Оце так через якусь Гарбузку... - не встиг Юра договорити, як отримав запотиличника від Клима.
- Не якусь! І не Гарбузку! - визвірився Клим.
- Ну, все! Зачаклувала, вкусила, навела порчу... Хто-небудь, поверніть мені друга! - почав реготати Юра, але тихіше додав:  - Климе, ти що, справді запав на Гарб... - осікся Юра, бо побачив, що Клим не жартує. -Добре, добре, на Юлю?
- А тобі яка справа?
- Так ми ж друзі? Яка справа? Хвилююся я за тебе.
- За себе хвилюйся, - відповів Юрі Клим та пішов до Юлі, яка вже щось обговорювала з діджеєм, який п'ялився на неї.
- Ну, все! Безнадійно втратив друга. Треба й собі якусь відьмочку знайти... - мовив до себе Юра та пішов у пошуках дівчат.
- Ти готовий? Зараз налаштують мікрофони і можемо починати, - діловито мовила Юля.
- Готовий! - відповів Клим.
Прозвучали фанфари, сповіщаючи, що вечірку розпочато і пара відкрила вечір. Було багато жартів, конкурси пройшли на ура, навіть деякі викладачі взяли участь. Профком додатково виділив кошти для переможців конкурсів. Панувала весела атмосфера, але найбільше Климу сподобався номер, який вони показали разом з Юлею. Оскільки він з Юлею чудово вправлялися з м'ячем, то вони зробили номер:  де він показував баскетбольні трюки, а Юля - гімнастичні елементи. Їх номер зірвав шквал оплесків.
Після конкурсів та виступів розпочалася дискотека. Хоч Клим не надто любив танцювати, але гоцав поряд з Юлею, аби Орест не крутився поряд. От вже прилипало! Дівчат йому мало чи що?
Усі повільні танці Клим танцював із Гарбузкою та аж світився від щастя його гарбуз на голові.
Близько десятої вечора вечірка таки завершилася, усі почали розходитися.
- Юлю, вже пізно, я тебе проведу, - мовив Орест. От нагла пика!
- Я проведу Юлю! Нам ще необхідно дещо узгодити, - відповів Клим.
- Дякую, Оресте, але мене Клим проведе, - відповіла Юля, а хлопець був на сьомому небі від щастя.
Пара допомогла діджею з апаратурою та разом вийшла на вулицю.
- Так зоряно! - із захватом мовила руданка, поглянувши на небо.
- Так, гарно, - погодився Клим.
Вони вирішили пройтися, аби подихати свіжим нічним повітрям. Клим знову жартував, він насолоджувався компанією руданки. Внутрішньо він тріумфував, що зміг отримати прихильність цієї дівчини, бо вона погодилася, аби саме він її провів додому, а не Орест. Звісно, що йому було дещо незручно через той гарбуз на голові, але що поробиш? Якось надто швидко вони пройшли шлях від університету до будинку де жила Юля. Біля багатоповерхівки стояв самотній ліхтар та освітлював вулицю.
- Дякую тобі за цей день, - мовив Клим біля дверей під'їзду, де жила Юля.
- І тобі дякую, - відповіла руданка, швидко поцілувала його в гарбуз та зникла за дверима під'їзду.