9.

- Не буду я тебе цілувати! А якщо це заразне? Не хочу ходити з гарбузом на голові! - обурилася Юля і відштовхнула від себе Клима.
- А що ж мені робити?
- Попроси, щоб Юра тебе поцілував, або котрась з твоїх прихильниць, - махнула на хлопця рукою руданка.
- Ну, Юль!
- Так, Кабачок! Якщо ти мені зірвеш свято своїм ниттям, то я тебе приб'ю! - зупинила хлопця дівчина. - Пропоную провести цю вечірку якнайкраще. У тебе яскравий вигляд, а мені ще за костюмом їхати. Тепер точно знаю, який обрати.
Клим змирився, що так просто не отримає поцілунок рудої злюки, та увімкнувся у роботу. Вони досить швидко зібрали увесь необхідний реквізит, узгодили хто що буде казати, та з діджеєм обговорили музику.
- Ти можеш сходити пообідати, а я швиденько збігаю за своїм костюмом, - діловито мовила Юля.
- А можна я з тобою піду? 
- На біса ти мені здався? - пхикнула руданка.
- Я можу тобі допомогти нести костюм, - запропонував Клим.
- Він не важкий.
- Ну, я можу ще на щось згодитися.
- На що? Будеш відганяти собак та лякати перехожих? - не втрималася Юля.
- Готовий і на це, - відповів Клим.
- Добре, горе ти моє кабачкове, - знову мовила Юля, і Клим повеселішав.
Вони разом пішли до служби прокату, де Юля з костюмом зникла за ширмою, аби подивитися, чи буде сукня пасувати до образу Клима.
- Який у вас гарний гарбуз! Де таку маску брали? - запитала жінка, яка працювала у службі прокату костюмів.
- Такі вже не роблять. Наче натуральна, - мовив Клим.
- Не продасте?
- Самому треба, - відповів хлопець.
- Ой, вам дуже пасує! - плеснула у долоні жінка, коли Юля вийшла з-за ширми в образі Гарбузки.
Клим аж оторопів. Коротенька сукня, панчохи, капелюх і сумочка у вигляді гарбуза. Справжня королева гарбузів.
- Що скажеш? - запитала Юлія.
- Ти неймовірна! - із захватом мовив Клим. - Ти найчарівніша та найпрекрасніша Гарбузка!

- Ну, Кабачок!
- Це я зараз про твій образ! - знайшов, що відповісти Клим.
- Добре, тоді я беру цей костюм, - мовила Юля.
Поки руданка переодягалася у свій одяг, Клим оплатив прокат костюма дівчини і залишив заставу. Ну, джентльмен він чи ні?
- Ось гроші, - мовила Юля до жінки та простягнула кілька купюр.
- Ваш хлопець вже все оплатив, - відповіла працівниця.
- Він не мій хлопець! - заперечила Юля.
- Не знаю, хто він, але гроші я вже отримала. І ви дуже пасуєте одне одному, - додала жінка.
- Дякуємо, - ґречно мовив Клим і взяв пакет з костюмом Юлі.
- Я віддам тобі гроші за костюм, - впевнено сказала Юля, коли вони вийшли з приміщення.
- Добре. У тебе якраз є нагода. Ходімо в кафе. До вечора ще купа часу, ми точно встигнемо зголодніти, - запропонував Клим.
- Тоді плачу я! - безапеляційно мовила Юля і вони попрямували до найближчої кав'ярні. Якщо чесно, то Юля вже встигла зголодніти.
У кав'ярні було затишно. Пара зайняла столик біля великого панорамного вікна. Руданка і Клим зробили замовлення, і між ними вперше розпочалося щось схоже на нормальне спілкування.

- Я вчора бачив твою сторінку у соціальних мережах. Ти така молодець! - похвалив Юлію хлопець. Руданка хотіла відповісти щось ядуче, але згадала, що й вона вчора цікавилася сторінкою хлопця та бачила його успіхи у баскетболі.
- Дякую, - скромно відповіла руданка і стримала себе від підколів.
- А ти давно займаєшся гімнастикою? - запитав Клим.
- З п'яти років, - усміхнулася Юля.
Руданка, смакуючи страву, розповіла про свої успіхи та невдачі, поділилася смішними моментами з тренувань, з яких Клим реготав так, що оберталися відвідувачі. Усе було ідеально. Навіть рахунок знову оплатив Клим, не дав Юлі заплатити навіть половину.
- Ти дивись, бо мені сподобається, то сяду тобі на шию, - жартувала руданка.
- А ти сядь! - не злякався Клим.