2.

Клим вирішив поспілкуватися з новенькою на великій перерві. Зачепила вона його, ой, як зачепила! Та усі дівчата через раз дихали у його присутності, а ця зухвала руданка його обізвала! І не просто так, а Кабачком!
Клим бачив, як під мемом, який опублікував Орест, з'являються вподобайки та коментарі. Йому було неприємно, він скрипів зубами, бо Орест був його конкурентом у всьому, але Клим намагався стримати себе і чекав, коли ж у групу додадуть новеньку Гарбузку.
－ То підемо? － перепитав Юра, але Клим не чув жодного слова.
－ Куди? － здивувався Клим.
－ Кажу, що буде вечірка до Геловіну. Костюмована, － пояснив Юра.
－ Не знаю, － відповів Клим. Він не пропускав жодного заходу, жодної вечірки, але йому було цікаво, чи руда новенька також до них долучиться на вечірці? Було б добре познайомитися ближче у неформальній обстановці. Як не крути, але вона дуже гарна. Висока, струнка, спортивної статури, з довгим хвилястим волоссям та очиськами, наче у відьми.
Клим хотів підійти до Гарбузки на перерві, аби попросити вибачення. Не думав він, що так вийде. Таки розумів, що сам винен, що вигадав та озвучив прізвисько, хоч не думав, що то для неї. Але не так сталося, як гадалося. Остап першим підійшов до новеньких та запропонував показати університет. От гад! І коли ж тільки встиг?
Клим наздогнав Юлію та кругленьку Галину у коридорі біля розкладу, бо Остап відійшов, аби зателефонувати.
－ Я можу провести вам невелику екскурсію, － запропонував Клим та усміхнувся своєю фірмовою усмішкою від якої усі дівчата університету втрачали розум.
－ О, Кабачок власною персоною! － відповіла Юля.
－ Ти чого? Я ж тебе не обзиваю, － відповів Клим. Не очікував він такого повороту.
－ Не я це почала. До того ж у нас вже є гід, － відповіла Юля та кивнула на Остапа, який помітив блондина та завершив розмову, аби Кабачок і не думав переманювати новеньких.
－ То я тут все краще за нього знаю, － вирішив похизуватися Клим.
－ Добре, тоді де у вас музей університету та ректорат? － запитала руданка.
－ Музей університету? А тобі для чого? － здивувався Клим. А що в них і музей є? Нічого собі! А він і не знає.
－ Якщо запитую, значить потрібен, － відповіла Юля. － А пароль від Wi－fi у бібліотеці?
－ Пароль у бібліотеці? － перепитав Клим.
－ Зрозуміло, － відповіла Юлія.
－ До речі, на Геловін буде вечірка. Якщо хочеш, то я можу дістати квитки, － вирішив спокусити дівчину Клим.
－ Дякую, але мене це не цікавить, － відповіла Юлія та пішла разом з Галиною до Ореста.
－ Ні, ну ти глянь! Серед білого дня дівчат відбивають! － бідкався Клим.
－ Ну, не все ж ти відбиваєш. Можуть і в тебе, － почав реготати Юрій.
－ Слухай, а де у нас в університеті бібліотека? І чи є у нас музей?
－ В тебе температура? Яка бібліотека? － запитав Юрій.
－ Ні, ну цікаво ж! － провів по волоссю блондин, дивлячись услід руданці.
Клим так просто не здавався. Він знав, що Орест точно поведе новеньких до кафе поряд з університетом, бо там була смачна кава та круасани. І таки мав рацію. У якийсь момент двері відчинилися та увійшла Гарбузка. Клим усміхнувся та примружився. Її руде волосся вигравало в променях світла, вона ніби світилася, як пухнаста кульбаба. Настрій блондинка одразу ж зник, бо Юлія та Галина сміялися із жартів Ореста, який озирався довкола у пошуках вільного місця. У годину пік вільний столик був розкішшю. Це Клим зміг підсісти дівчат та відправити їх раніше, аби звільнити столик для новенької.
－ Ходіть сюди! － гукнув Клим, коли дівчата та Орест придбали каву та круасани і розглядалися в пошуках вільних місць.
Галина спочатку рушила до Клима, але їй щось сказала Юлія і вони вирішили винити кави назовні.
－ Можеш випити каву разом зі мною, － запропонував Клим, коли побачив, що Юлія проходить повз.
－ Дякую, але я не одна, － відповіла Юлія.
－ От чого ти така гонорова? － запитав Клим, розуміючи, що руданка не планує сідати поряд з ним. Запитання блондина змусило Юлію зупинитися.
－ Це я гонорова? Просто ставлюся до людей так, як вони ставляться до мене.
－ Так я ж гарно ставлюся. Он запропонував показати тобі універ, зайняв місце у кафе, － мовив Клим, не вірячи своїм словам. Та він для жодної дівчини ще так не старався!
－ Дякую, але я ж не просила, － відповіла Юлія.
－ Ти наче колючка! － не знайшов нічого кращого сказати Клим.
－ Слухай, я тебе не розумію. То ти прізвисько мені даєш, то килимком стелишся. Не дарма ж Клим.
－ Що Клим? － не зрозумів блондин.
－ Клим － Килим! － придумала нове прізвисько Юля.
－ Це я килим?! Це я килимком стелюся?! － ледь не вогнем дихав хлопець.
－ О, ні, помилилася. Не килим, а Кабачок власною персоною, － далі вибішувала Клима руданка.
－ Відьма! － загарчав Клим.
－ Угу, і тобі смачного Килим－Кабачок, － спокійно побажала Юлія та, усміхаючись, пішла до виходу з кафе.