Почувши Щедрика

Епілог

Маленька дівчинка йшла вулицею. Сніг сипав, мов з відра. Мама намагалась наздогнати свою доньку.

-Мамо, ти чуєш?

-Що дитинко?

-Хтось співає!

Дівчина побігла за піснею. Скрипка лунала все дужче, і невдовзі вона побачила напівпрозору дівчину. Вона грала і співала, а біля неї стояв молодий хлопець. Він тримав за руку маленьку дівчинку. Ця хвилина була для них.

Дівчинка роздивилась усе навкруги. Солдати йшли, з їх вуст теж лилась пісня. Та така журлива, але водночас радісна.

-Мамо, ти чуєш?

-Так, тепер чую.

Щедрик, щедрик, щедрівочка

Прилетіла ластівочка,

Стала собі щебетати,

Господарів кличе з хати.

Ми все зможем, добрі люди,

Ми все зможем, йде звідсюди.

Перемога нас чекає,

Люди добрії, гукаєм.

Щедрик, щедрик, щедрівочка