Глава 6

- А з яких це пір ми на ти? - Зарозумілий кинула дівчина, і Влад ледь не загарчав. Як же вона дратувала його своїм гострим язичком!

- З тих самих пір, коли ти звалилася мені на голову з неба!

- Тоді я не ходяче нещастя! - Миттєво відреагувала я. - Називай мене «впала з неба»! - Влад розреготався. Сміявся він довго, я за цей час встигла образитися на нього, а потім передумати. Який сенс на дурня ображатися?

- Це як назва сопливого любовного роману. Або романтичного фільму, одного з тих, на які дівчата так охоче тягнуть своїх хлопців.

- О, я впевнена, у твоєму випадку, де сядеш, там і злізеш. - Знизала плечима я. - Тебе хіба що на буксирі на мелодраму затягнеш.

- А ти звідки знаєш, прониклива така? - Примружився Влад. - Може я обожнюю ввечері, під солону рибку і чіпси, включити романтику і насолоджуватися перипетіями сюжету, гублячи гіркі сльози в пиво, переживаючи за долю героїв?

- Вже я-то знаю, повір. Я в цьому спец. Тому що працюю кінорежисером в одній з найбільших студій країни! - Коли я сказала назву моєї студії, то у Влада очі на лоб полізли. Шкода, що побожного трепету я так і не дочекалася. Міг би хоч автограф у мене попросити, гад! Повагу виказати, чи що.

- У тебе, напевно, чоловік — директор цієї самої студії, так? - Мені фарба кинулася в обличчя. Відразу згадався анекдот про те, яким «чесним» шляхом зазвичай йдуть в професію кіно. І захотілося відповісти жорстко.

- Взагалі-то я не замужем. Тому на студії я опинилася за розподілом, відразу після закінчення державного інституту кіно і телебачення. - Я вирішила не уточнювати, що місце мені вибив батько, по знайомству. Тому що я дійсно була гідна працювати в цій студії. У мене за плечима — червоний диплом і призове місце в міжнародному кінофестивалі в Празі.

Цим досягненням, я, до речі, пишаюся — до участі приймалися кращі короткометражні та повнометражні роботи різних жанрів від режисерів з усього світу. І я потайки, від викладачів, від батьків і друзів, відправила на нього свій короткий метр. І виборола третє місце. Фестиваль робить упор на молодих, початківців кінематографістів, які можуть привнести щось нове й інноваційне в кінематограф.

- Дякую за важливу деталь твоєї біографії. - Влад позіхнув. - Хоч у чомусь у нас є спільне. Я теж не одружений. - Не дивлячись на показну байдужість, всередині у Влада все кипіло. Так дівчина ще і його землячка ?! Родом з Пітера ?! У долю він не вірив, але подумки перехрестився. Впала, розумієш, з небес на голову. Може, якщо з містом не пощастило, збіглося, то хоч готелі у них виявляться різні? Тому що Влад шкірою відчував — від неї чекай неприємностей. Весь вигляд Неллі, починаючи від костюма для параглайдингу, так ладно облягала її фігуру, закінчуючи пухнастим світлою хмаркою волосся і наївними карими очима, так і волав: «біжи від мене! Поки не пізно…"

Я ніяк не прокоментувала останню заяву Влада і відчувала себе трохи незатишно. Він уже пару хвилин мовчав і свердлив мене своїми нахабними блакитними очима, точно лазером. Мене врятував телефонний дзвінок від адміністратора, що в не дуже ввічливій формі уточнював, де я перебуваю, а найголовніше — де взяте в оренду спорядження для параглайдингу. Я зітхнула, передчуваючи, як моя кредитна карта «для непередбачених витрат» сьогодні спустошиться. Адже спорядження разом з самим парапланом зараз годувало риб на дні морському. Може, страховка покриє часткові витрати?

- Мені пора. Ще раз спасибі за те, що врятував мені життя. - Чомусь бентежачись, промовила я, і, підкоряючись дивним, несвідомому пориву, підійшла до Влада і стиснула двома долоньками його велику руку. Вона була такою гарячою, немов сама випромінювала сонячну енергію. А потім я встала навшпиньки та швидко доторкнулась губами до його щоки. Влад заціпенів від несподіванки. Я почервоніла, немов рак, і, лаючи себе останніми словами за цей божевільний вчинок, розгорнулася, побажав в сторону лісу. Влад не став зупиняти Неллі або наздоганяти. Він задумливо провів дівчину поглядом, в якому читалося цікавість і ... Інтерес? Якби вона обернулася, то побачила б, що він не відводить очей від  фігурки, яка зникає. Але Неллі не обернулася ...