Послання

Це послання на випадок якщо книга колись, якимось чудом стане популярною, або ж я захочу її перечітати. На даний момент життя, під час своїх постійни роздумів, я родив одну, як мені здається - найголовнішу думку. Відповідь на питання - в чому сенс життя? Не виключно, що я помиляюсь. Ця відповідь сугубо персональна, і мені вона підходить. Просто можливо, комусь вона буде цікавою, і підійде також. Або чимось допоможе. Це так би мовити, невеличкий спадок, який я хочу лишити на просторах інтернету. Я можу забути, ви можете забути, а інтернет пам’ятає все. 

Життя саме по собі не має ніякого сенсу. Бо на фініші смерть нівелює все матеріальне, що я набуду. А час нівелює все нематеріальне: спогади, згадки, досягнення, відкриття, творчість. Все на фініші перетвориться в попіл. 

Життя САМЕ ПО СОБІ не має ніякого сенсу. Але життя це переплетіння мільярдів життів. І так, для однієї персони воно сенсу ніякого немає. Але кожна людина є частинкою. Частинкою соціуму: школа, сім'я, універ, робота, вулиця, місто, держава, планета. Вона є частиною природи, формує і руйнує її. Вона є частиною культури, економіки, і всіх існуючих системи. В кінці кінців - ми є частина Всесвіту, космічний пил з якого складається все навкруги. 

І от в бутті чогось більшого і народжується сенс. І від цього не втечеш і не відкреслишся. Можна втекти від соціуму і жити десь в лісі. Ми залишаємось часточкою природи. Можна втекти і від цього, сісти на ракету і полетіти в космос, вакуум. Але і там ми будемо частиною Всесвіту.  Тобто, я купка космічного пилу яка має свідомість і може щось зробити. Але в масштабі Всесвіту - це ніщо. А от мільярди таких пилинок можуть уже щось зробити. 

І цей сенс існує незалежно від нашої волі. Хтось стає прикладом того, як жити потрібно. А хтось показує те, як жити не потрібно. Хтось веде життя опосередковане, не хороше але і не погане. Але зробить якусь дрібницю, яка змінить чиєсь життя. І в цьому буде його роль. В нього може не бути тієї сили, характеру і можливостей, але їх матиме та людина, на яку він вплине. 

Тому, якби тупо це не звучало - сенс життя полягає у тому, щоб жити. А яку саме роль ми зіграємо, скоріше за все уже не дізнаємось. "Не питай мене ніколи хто я, коли мене не стане, відповідь прийде сама" (с) Арсен Мірзоян

Мені оце вчорашня цитата сподобалась, і я часто думав над питанням "Навіщо?". І всі ці питання приводили мене завжди до сенсу життя. Я досить егоїстична людина, і тому розглядав життя лише з боку себе як особистості. 

Можливо колись якісь мудрі і розумні філософи знайдуть відповідь на питання, в чому ж полягає сенс життя. А я свої роздуми над цим питанням скоріше за все уже закінчив.