Дівчина восьма: І знову Ксюша

Я трішки помилився хронологією. Дівчина, котру я називав музою, з’явилась 2021 року, після цієї історії, яку я розповім. Також робота у мене з’явилась пізніше 2021 року. А ця історія трапилась на рік раніше, як раз коли я закінчував навчання. В цей період я був у пошуках роботи, на деякі вакансії подавав відгуки, але все було даремно. Окрім цього, аби не сидіти без грошей, я мав декілька фізичних підзаробіток, але нічого серйозного. 

Історія про Ксюшу має продовження. Протягом цих трьох років наше спілкування то відновлювалось, то зникало. Вона була не сильно активною співбесідницею, взагалі вона досить специфічна людина. За цей час ми навіть бачились разів п’ять, але нічого такого, просто розмовляли. 

Якщо коли я був на другому курсі, якісь почуття до неї я ще мав, і цей рік типу убивався за нею, то далі я уже перегорів. Але негативу до неї я не мав, і людина вона хороша, з якою пов’язані теплі спогади. Не більше. 

Кінець весни, чи то початок літа, ми почали з нею знов спілкуватись, вже вкотре. Переписувалась і нічого більше. Потім під кінець літа ми доповились зустрітись. Теревеніли і все. Я як досі пам’ятаю вона була в білій майці з глубоким декольте. І як важко було туди не дивитись. Але я і не сильно старався. 

Домовились зустрітись ще раз, але це уже було щось типу пікніка, на простирадлі в парку літньої ночі. Замість їжі був алкоголь. Випивали, базікали і дивились ютуб - Левів на Джипі. Тоді я вперше про них дізнався, класний канал. Ніч була зоряна, ясна, ми були вже піддаті, але не п’яні. І в неї якось пропав настрій. 

Я запропонував їй висказатись. Ми часто розповідали друг другу те, що не могли розповісти навіть близьким. Я не спілкуюсь ні з ким з її оточення, а вона ні з ким із мого. Тому тут була деяка конфеденційність. 

Вона розповідала, трішки плакала, я її обіймав і якось утішав. Її розповідь я не перекажу, бо то є приватне. Але в той момент я відчув себе надто слабким. Не фізично, а як чоловік. Хотілось просто дістати з кишені котлету купюр, щоб вирішити деякі питання, а далі якось допомогти вирішити те, що не можуть гроші. 

Це не була романтика, типу я знову закохався. Просто дівки мають таку магію, що їх хочеться захищати і оберігати. Біда в тім, що деякі користуються нею в користливих цілях, але ця розповідь не про це.

Утішати людей я не вмію. Я або придумую як вирішити цю проблему, або нічого не кажу. Частіше всього це і не потрібно, бо більшості треба було просто висказатись. Але саме тоді, в той момент, через ту слабкість, яку я відчув, і через те що я не міг нічого порадити, я мовчки її обіймав і все.

Запропонував випити ще. Якось по рукожопські облив її груди випивкою. І в мене був носовичок, яким я судорожно почав це витирати. Відчувши м’ягкість її грудей я зніяковів. І автоматично видав жарт:

• А це була хороша ідея, облити твої груди, щоб їх помацати. 
• Та я бачу - якось монотонно сказала вона
• Чи ти проти? - жартома спитав я, щоб розрядити атмосферу

На це вона лиш усміхнулась так, типу роби що хочіш, я не проти. Після цього мої рухи стали більш нахабнішими, 

• Жди - все ж зупинила вона мене, і уляглась головою мені на ноги - так буде зручніше 

І дійсно так було зручніше. 

Вона лежала, дивилась на небо і думала про своє. Я сидів, любовався нею, і вже непристойно грав з її грудьми. Інколи я кидав якісь репліки, але розмова не клеїлась. 

Я не розумів що це за дівчина, і що у неї в голові. То місяцями мене для неї не існує, то зве випити вино і отак от провести час. Я відкидав варіант, що в неї раптово прокинулись до мене почуття. В такі казки я вже не вірю. І не такий я вже і красень, чи казанова, щоб ціленаправлено зі мною вона хотіла приємно провести час.

Оглядуючись назад, я розумію, що тут лише дві причини. Я опинився в слушному місці в слушний час. І окрім мене у неї не було альтернатив. Подруга її тоді була далеко, дві інші подруги не переварять ту інфу, яку вона видала мені. А з пацанів там і зовсім печаль була. 

Потім ми якось змінили позу так, що зміг уже цілувати її шию, ключиці і груди. Дивно, що при спробі поцілувати її в губи, вона відхилилась. Поки я її цілував, мої руки судорожно гладили решту її тіла, намагаючись насолодитись моментом по повній, бо мені здавалось, що більше такого шансу не буде. Також я облажався з пошуком того самого місця, про яке є купа мемів. Але що поробиш, коли такий близький досвід у мене був по факту лише з нею.

Мені було соромно якось, і сумно через те, що на цьому все кінчиться. Як тут, вона запитала чим я займаюсь вдень, і чи не хочу завтра в обіди зайти до неї в гості, коли мама буде на роботі. 

Звісно ж я погодився, переніс деякі плани і зустрічі. Я розумів що запрошення це не просте. Проте наступного дня вона перенесла це на післязавтра. І зазвичай коли так роблять, малоймовірно що потім це відбудеться. Але на диво наступного дня все було в силі і я пошурував до неї.

Я не переносю спеку, пітнію як свиноматка, а ще іноді в голові паромочиться, але все ж пішов. Взяв якийсь алкоголь, в аптеку зайшов і вперше в житті взяв презервативи, було трішки ніяково, але все обійшлось. Проте з цін я офігів.  

Врешті решт, я дійшов до неї. Ми там почали дивитись якийсь фільм з Дікапріо, до цього про щось теревеніли. Мені було некомфортно якось активнічати і нахабніти. Бо зазвичай у нас все траплялось саме собою. Але час тікав, і я поступово почав прощупувати кордони з дотиків потім все далі і далі.