Дівчина третя: Марина

Цей епізод трапився в 8 классі, коли я загорівся тим, що хочу бути гітаристом. Для музикалки було трішки запізно, але все ж якимсь макаром мене туди прийняли. 

Взагалі я легко чимось загорався, а зараз я так легко вигораю. Юмор для тих кому за 20. Я просто дивився аніме і деякі герої мене чіпляли і я тупо повторював за ними.

Крутий вчитель Онідзука - все я хочу стати вчителем, клеяти учениць, але все що я робив, це ходив “по-крутому” - руки засунути у задні кишені штанів і наклонити корпус вперед. Отак от я і ходив по школі десь місяць, і вважав, що пздц я крутий. Поки не почув як пацани жартували що то я постійно прокладки поправляю.

Наруто - бігав як шинобі. Inozuma Eleven ( не пам’ятаю перевод) - все я буду футболістом - голкіпером. To Love-Ru - я хочу гарем. Beck Mongolian Chop Squad - все я буду гітаристом. 

У нас було сольфеджіо - це там де нотну грамоту викладають, і профільні уроки. На сольфеджіо нас було близько десятка. І от там було дві дівчинки - Альона і Марина - мої однолітки. 

Чомусь я їм видався цікавив і в нас заладилось спілкування. Альона - весела білявка з гарними вєснушками. Непосидюча, завжди щось вчуде, то руку мені розмалює, то портфель заховає. 

Марина - її подружка, і повна її протилежність - чорнява, тиха, мила і скромна. Майже з першого погляду завоювала моє серденько. Вони були з першої школи, а я з другої. Тому контактувати могли тільки в музикалкі. 

Я розпитав про Марину у своєї подруги з першої школи - Віти. Вона дала її сторінку ВК, розповіла що так і сяк, вона без хлопця і т.п. 

Взагалі, про Віту, я не пам’ятаю як з нею познайомився і коли. Вона зіграла в моєму житті незначну роль,але все ж коротко, та розповім. Ми спілкувались, гуляли, були щось типу кєнтух. Потім на рік наче, у нас спілкування затихло, і в 10-11 класі воно возобновилось. Вона до цього часу похорошіла, схудла, і почала викликати симпатію. 

Коли я був в 11 классі моєму найкращому другу сподобалась одна дівчина (він вже навчався в універі, а вона була в 10-11 классі). І ми вирішили зробити міні тусу дома - де була б вона з ним, та Віта і я. Посидіти, випити шампусіка і пограти в бутилочку, щоб довідатись під час гри хто кому нрав. Деталі того вечора я не пам’ятаю, лише те що мене випитали першу букву дівки яка мені подобається (В- Віта). Потім ми провели дівчат по домам. Після цього я з Вітою не спілкувався, вона пішла на мороз і зникла з мого життя. 

Через 2-3 роки по містечку гуляли її голі фото де вона вебкамила. Я засуджую розповсюдження таких  штук, але що маємо - те маємо. 

Тепер повернемось до Марини. Ми почали з нею спілкуватись, і щось якось наклеювалось (або мені так здалось). Ну ми і по телефону говорили, і пам’ятаю навіть як вона сказала що я їй подобаюсь. Бо я пам’ятаю, як Віта ще мені радістні повідомлення писала, типу рада що в нас все вийшло. 

Але суть в чому. Я трішки спілкувався також і з Альоною. Ми не переписувались (наче, а якщо і було то геть трішки), все наше спілкування було в музикалці. А там ми бували двічі на тиждить. 

Якось Марина пише, типу як я відношусь до Альони. Мені взагалі було посрать на неї, але ображати подругу дівчини, яка мені подобається - якось не круто, думаю може це провірка якась. 

Я написав: 

• Ну вона гарна, мила. Прикольна. Як людину я її погано знаю, тому це все що можу сказати. 
• Ну тоді і спілкуйся з нею,ращ вона гарна і мила - відповіла мені Марина.

На цьому спілкування почало наше загибатись. Альона теж стала більш холодно до мене відноситись. Потім Марина кинула музикалку, а згодом її кинув і я. 

Моя сім’я не із багатих, і покупка гітари була дорогою для нас, та і батьки говорили “що це в тебе гімна загорілись, скоро кинеш, дарма тільки гроші витрачали”. Вся моя практика зводилась до того - що я грав на самих практичних уроках, а також міг прийти за годину до уроку і попросити гітару в учителя. 

Я пам’ятаю навіть один екзамен здав - коли вивчив “Кузнєчика” буквально за годину практики до екзамену. Так не ідеально, збивався, але я вважав це крутим досягненням. 

Але зрозумів що з такою підготовкою мені рокстар не стати, і вирішив дарма не витрачати час. 

За Марину, як мені сказала Альона, то вона кинула музикалку через мене. Хз чи правда. Але я сильно не вбивався. До речі саме з Марини почалась моя осіння романтика. Зазвичай всі закохуються на весні, бо гормони, всі діла. Весна це сама романтична пора. В мене ж це осінь, якось так склалось. 

Від Марини і до наступної дівчини пройшов рік, який я особливо не пам’ятаю. Просто школа, дім, аніме і все. Також я ще малювати десь в той період почав. Познайомився зі своїм майбутнім найкращім другом, та і все.

За подальшу долю Марини я знаю не багато. Вона досить довго зустрічалась з одним хлопцем. Потім він пішов в АТО, вони рідко бачились, він просто скидав їй гроші і все.  Якось вона його киданула, попросила дофіга грошей, і поїхала в Дніпро з якимись старими багачами (типу ескорт). Так в тому Дніпрі і лишилась.