Почуй мене...

Осінній пейзаж

 

Спотикаючись  

По  безлюдній трасі , 

Іду назустріч вітру ,

Заховавшись 

Під  невеличкою  

Парасолею,

Прикрашеною дрібненькими           

жовтими квітами

Та  багровим  листям : 

Саме якраз

Під осінній пейзаж, 

Що огортає з усіх сторін 

Своєю загадковістю 

І  недоторканістю.

Немов в казку 

Потрапила.

Несамовиті пориви 

вітру 

намагаються 

вирвати мої думи 

З тенетів мрій 

і показати , 

Що не  все  

Так казково.

Обернувшись 

На бібікання вантажівки                     

зауважила , 

Що відплигувати марно 

Адже 

Брудні пацьорки багнюки

Вже стікали 

Тоненькими цівками 

По  плащеві 

Смарагдового кольору

І скапували 

На чорні 

Модні черевички

На високих підборах...

Небом прокотився грім

І я усвідомила , що  

Ріка мого життя

На  цьому 

Не скінчилася…

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше