Почуй мене...
Яніна
Вона бігла вздовж
Дорогою,
Не помічаючи автомобілів
Що мчали назустріч .. . Проте ,
Вона не помічали і тих ,
Які летіли позаду .
І дощу , що лив без Перестанку .
І блискавиці , яка ,
Час від часу, спалахувала
Через все небо .
І грому ,
Який намагався
За будь - що налякати .
Вона не помічала нічого.
– О, яка мила дівчина,
Почула позад себе .
Яніна обернулася
І побачила …його.
Він стояв ,
Немовби якийсь прибулець, Але не той ,
Що з довгими вухами
Чи носякою.
Не той ,
Що палахкотить вогнем ,
Наче дракон …
– До речі – протягнув руку, – Рік Зеленого Дракона .
Але хіба ж така панянка , Файна на вроду ,
Не знає цього ? Не повірю !
– Я поспішаю . - кинула Кудись в простір і
Пришвидшила ходу .
Повернувши за старенький Будиночок ,
Обернулася : постать юнака Стояла ,
Замріяно вдивляючись в Небо…
02.02.20204
Відредаговано: 22.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
