Почуй мене...

Дівчина у вікні

 

Вона сиділа тихо

Й крізь вікно

Дивилася на сад

Іще зелений 

І думала : якби ж тоді 

Була  у мене 

Не тільки ця , як він казав ,

Краса 

А ще... хоча б 

Практичності  ....хоч

трішки 

Тоді , мабуть , не йшла б

Від нього пішки 

І серце б у долонях не несла

Розбите і розтерзане 

Вітрами ....

А він ?... Що він ?...

Залишивсь між світами .

І лиш вночі їй шепотів 

Оті слова.

В яких запевнив , що його вона ,

Що він без неї  так...

Ніхто. Билинка в полі ....

Не стерпіла , промовила  :

“ Доволі “.

Тай  вийшла в ніч .

Зневірена уся ...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше