Глава 3

— Що сталося?! — майже підпригнув до сина Кеїн.

— Там Адаму погано! — відповів Том. В його очах були страх та переживання. 

Кеїн зреагував моментально. Він схопив під підмишку Тома та побіжав до дому Адама. За ним схопилися Влада з Абелем. Влада все ще тримала на руках Блова, але продовжувала біжати разом з ним. Каїн вже був десь далеко. 

Земля дрожала під ногами дівчини. Її серце билося швидше, ніж вона біжала, не через біг. З кожним кроком біг становився чимось неможливим. І от Влада майже не впала з дитиною на руках, але дерево зберегло її. 

Дівчина сперлася спиною об стовбур дуба та спостерігала, як її переганяють Авель, а за ним і Єва. Позаду всіх була Роз, яка бігла, як швидко, як могла. Біг в її положенні не найкращий варіант та ще з дитиною на руках, але це може бути їхнім останнім шансом побачити важливу для них людину.

Через декілька хвилин Влада нарешті дібралася до шалашу Адама. Зайшовши всередину, вона побачила, що всі скопилися навкруги батька сімейства. Дівчина поклала несплячого Блова на землю та підішла до групи. 

Коли вона протиснулася повз них, її очі впали на бліде лице батька. З його рта йшла кров. Грудина дівчини скоротилася на декілька розмірів, як і її серце. 

Дівчина навіть не пам’ятає, як опинилася на вулиці, вириваючи свій сніданок. Закінчивши це, присмак нудоти залишився у її горлі. Влада сіла на траву, дивлячись у небо. Спогади з дитинства з'явилися у її голові. Дівчина наче намагалася зрозуміти причину кінця початку. 

Адам був не найкращою людиною, але Влада була його частинкою, яку він виростив, та серце не може це відпустити.

Сльози прорвалися без дозвілу. Навіть намагаючись зупинити нахлинаючі спогади і плач, в неї не виходило. Ноги піджалися до тіла. Ні, це неправильно. Влада вже мати, а не мала дівчисько. Вона повинна підтримувати своїх дітей, а не бути в ногах Адама та Єви.

Проплакала дівчина там до заходу сонця. У неї не було духу бачити болючу сцену з батьком. Просиділа б Влада там ще довше, як не Кеїн.

Почувши його кроки, вона намагалася привести свій зовнішній вигляд у норму, але це провалилося. 

Кеїн мовчки сів біля неї та накрив її покривалом. Декілька хвилин він сидів біля неї мовчки. Навкруги були чутні лише тихі всхлипи Влади та шелест листя. 

Хлопець то дивився на неї, то відвертався. Він відкривав рот, але потім закривав його, розуміючи, що не може підібрати правильні слова, щоб заспокоїти дорогу для себе людину. 

— Може, розкажеш, що сталося? — спитав Кеїн, повністю повернувшись до Влади.

— Ну, може, те, що батько та дитина Роз повільно помирають?! — голосно відповіла дівчина з дрожащим голосом та розвела руками. В її думках було дуже багато варіантів, що з ними може статися, і більшість з них була жахливою. — Та те, що я не можу навіть бути гарною мамою для наших дітей! — пізніше додала вона. Тепер її голос перестав походити на її нормальний голос від плачу. 

— Так. — Кеїн поклав руки на плечі Влади та, навіть жорстко, притянув до себе. — Послухай мене сюди, — додав він, взяв її підборіддя та підняв лице жінки до свого лиця.

Чоловік зробив паузу, просто дивлячись в золоті очі дівчини. Її плач також узяв паузу — залишилася лише сльоза, яка текла по її щоці, але Кеїн успішно прибрав її своїми пальцями. Він вздохнув та продовжив:

— Батько витримає, а з дитиною Роз є Бог, він їй допоможе, — Кеїн прижав свої вуста до лодоні Влади, — тільки не витрачай свої сльози на таке. Не можу бачити тебе такою… — тихіше промурчав він.

Руки дівчини витерли свої червоні від плачу очі. Вона знала, що її чоловік дуже відповідально підходив до своїх обов'язків, навіть занадто. Коли вони тільки побралися, Кеїн їй рибу голими руками ловив, знаючи, що вона не любить рибу. 

Влада не знає точно, але вона вважає, що Адам вчив Кеїна, як підкатувати до неї. Знайшов собі майстра в підкатуванні. 

— Вибач… — тихо сказала Влада та прибрала руки від своїх очей, — Просто останнім часом є таке відчуття, ніби Рай більше не чує нас…

— Може, це і на краще, — запропонував Кеїн та нахилився до вуха дівчини. — А то б через мої думки про тебе я давно вже опинився в пеклі, — низьким голосом прошепотів він на вухо Влади з ухмилкою. 

Дівчина спочатку відтулилася від хлопця зі злим лицем, бо якось не найкращий момент він підібрав для цього. Кеїн весь час намагався стримати своє чаріне вираження лиця, але з кожною хвилиною розуміння, що це погана ідея, воно все сутхало та стухало.  

Але коли він помітив легкий рум’янець та посмішку на лиці своєї жінки, Кеїн майже не засіяв від щастя. 

— Більше не бери ідеї в батька, як підкатувати до жінки, а то від нього вже майже 2 жінки пішли, — посміялася Влада та повернулася лицем до свого чоловіка.

— Ну, тобі ж це подобається, — сказав Кеїн, тепер роздивляючись тіло Влади з ухмилкою. 

Його рука сковзнула по її талії та притягнув її до себе, та дівчина не заперечувала в таких діях. Руки дівчини сковзнули по його шиї та заплуталися в його довге волосся. Вона посміхнулася, коли тепле дихання відчулося на шкірі. 

Голова відхилилася назад. Влада знала до чого це йде, але не очікувала що її чоловік почне співати:

Якби небо впало в ріку,

Я б спитав у нього тільки одне:

Чому серед всіх зірок і вітрів

Ти віддало мені тебе?

Жінка повернулася лицем знову до Кеїна. На його лиці виднілося грайливе вираження обличчя. Зрозумівши це, настрій Влади впав у бездну. З її вуст вилетіло противне тсикання, але хлопець не звернув на це увагу.