Дорога була довгою і виснажливою. Притуливши голову до скла, я мимохідь розглядала пейзажі, що миготіли за вікном. Іноді відкривалися мальовничі картини безкраїх полів, проте все частіше на шляху траплялися зруйновані будинки і уламки військової техніки. Ця випалена земля була просочена болем і стражданнями. Всередині мене, здавалося, відкрилася чорна діра, що всмоктувала в себе усе. Я не знала, що буде далі зі мною. Та я точно була впевнена: я повернуся, щоб там не було, я повернуся додому.