Ти мій листок , мій чистий папірець
в мені написані рядки чекання
я одинак... а ти душі знавець
ти моя мрія , істина , зізнання
Ми сам на сам , а нивою життя
крокують наші душі непомітно
я твоя книга... правдонька твоя
що розквітає навесні привітно
Цілющий промінь твого почуття
вкарбований словами у століття
а я все йду... все далі... навмання...
бо твоя книга то моє життя
Навіщо , запитаєш , кожен раз
один сюжет відтворюєш недбало
я відповім - настав мій час
мене нарешті щастя відшукало
І кожна книга - то чиєсь життя
з котрого черпаєм своє уміння
і не журись , що йду я навмання
ти лише мить , а книга - покоління...
Відредаговано: 10.01.2023