Початок

Осінній падолист

Зникають лінії , сіріє небуденність

мереживо туманів , зграї мрій

і щастя тихого чуттєва неміч

і полохливість необачних дій

 

Осінній подих - ніжний і п'янкий

остання мрія , почуття , бажання

а вітер налетить неговіркий

зірве листок - сумне його прощання

 

В прозорім плесі озера - печаль

шепочуть стиха трави над водою

а нашого життя крута спіраль

лиш зрідка нас лишає самотою

 

Як невблаганно змінює все час

неначе вчора - тільки перші кроки

сьогодні ж за плечима цілі роки

як невблаганно змінює все час

 

І я в цю осінь стиха увійду

як ледь помітний проблисок світання

зорею вранішньою із небес зійду

розтану іскрою останнього зізнання...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше