Початок

Сльоза й роса

Прозора , чиста намистиночка роси

немов душа в маленької дитини

подібна чимось до солоної сльози

але ж упала із небесної царини

 

Ніщо не світиться у ній - ні радість , ні печаль

вона кришталь гірський - холодний і блискучий

бредеш в траві , зіб'єш росу - не жаль

а біль від сліз занадто вже пекучий

 

В росинці світ як казка чарівна

в сльозі людській лише безодня горя

хоча й від щастя бува викотить сльоза

але ми ними пишемо історію

 

Роса хвилинна , сонячна , легка

холодна крапля , мимовільний погляд

сльоза ж вкарбується у пам'ять на віка

ця незабутня мить , довічний спогад...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше