Глава 32 Велика відповідальність

Еммі                                                                                                                                     

- Можемо привітати вас. Ви вагітні! - завершує на вигуку лікар, а мене переповнюють емоції, промова лікаря дає змогу пояснити мій стан, що переслідував мене цілий тиждень, усвідомлення того, що стану матір'ю через дев'ять місяців приходить миттєво і я не розумію, які відчуття мене наповнюють. Я завагітніла від коханого чоловіка, але між нами все закінчено.                                             

- З малюком все гаразд? - ледве встигаю вимовити через потік своїх думок, все ще відчуваю тремтіння від почутої новини і вже замислююсь, чи казати про це Амілю і як він відреагує на це.            

- Так, все чудово. Ви трішки перенервували, тому і стався обморок. Зараз все чудово, єдине дотримуйтесь рекомендацій і станьте вчасно на облік. Термін у вас ще маленький і є багато ризиків, тому бережіть себе. Менше нервів і більше позитиву в житті. Ви можете сьогодні вже їхати додому. - вимовляє це і покидає палату.                                                                                                               

- Еммі, ти як? - нарешті звертаю увагу що в палаті знаходжусь не сама, хвилювання читається в його очах, підводжусь на ноги і підходжу до нього, міцно обіймаю, не відпускаю ні на хвилину.  

- Все чудово, - з усмішкою промовляю і брат розслабляється, - Я стану мамою, досі не вірю, але я так щаслива.                                                                                                                                                     

- Аміль батько? - запитує мене і я відстороняюсь від нього і киваю, - У вас в відносинах зараз проблеми? Ти останній тиждень сама не своя, не хотів тебе розпитувати, чекав поки ти сама зізнаєшся.                                                                                                                                                      

- Я вагітна від нього, але ми розійшлися по моїй ініціативі. Все занадто складно, не знаю, чи розповідати йому про дитину, кращим рішення було б це зробити, але я не хочу. Здається зараз його життя налагоджується і тут я з своєю новиною, знову появляюсь в його житті. Що мені робити? - дивлюсь на брата, а той здається нервово видихає, його замучили вже мої проблеми, у нього і своїх вистачає.                                                                                                                                            

- Потрібно розповісти правду, щоб би там не було між вами, але він має знати, - наголосив брат і я здригнулась, - В загалому він всеодно дізнається рано чи пізно, тому краще зроби це зараз, - вже спокійно промовив брат.                                                                                                                       

- Гаразд, при зустрічі обов'язково розповім йому.                                                                

Хоч у мене поки що маленький термін, але вже переглядаю сайти для майбутніх батьків, дивлюсь на крихітний одяг, затишне ліжечко і все, що потрібно маленьким дітям, записуюсь на прийом до лікаря, щоб стати на облік. Звикаюсь з тим, що в мені росте ще одне життя і лише від однієї цієї думки розпливаюсь в посмішці.                                                                                                                                   

Ніколи не задумувалась над тим, що бути вагітною настільки хвилююче і радісно. Ні, в мене немає поки що цих несумісних смаків в раціоні, токсикозу і різноманітних забаганок, все проходить гладко, але можливо це поки що. Знаючи мій характер, дитина скоро себе проявить.                      

Два тижні після новини, що я вагітна проходять спокійно, Аміль навіть припинив безперестанку телефонувати мені, а я досі наважуюсь, чи розповідати йому про дитину. Поки хай  залишається так, як і є, перша пропонувати зустріч не готова, потрібен час, Тім піклується про мене і разом з Амелі дають цінні поради на майбутнє, вони вже мають одну дитину і цілком набули більше досвіду, ніж я.    

Не залишаю свою справу і працюю над відкриття власного видавництва, розуміла, що це важко, але не очікувала таких труднощів, безліч документації, що втомлюю мене, але здаватися намірів у мене немає. Все ще працюючи в ноутбуці чую, як в двері звонять, швидко відчиняю їх і бачу Майкла.     

- Привіт, можна зайти? - вітаюсь з ним і зачиняю двері, його раптова поява дивує мене, вже розумію про що ми будемо розмовляти, а точніше про кого і я цілком приймаю той факт, що не проти. Було б чудово, якби він сам прийшов, але згадую про ту загадкову жінку і розумію, чому припинились звінки і він зник з мого життя, йому є кому приділяти час.                                                                                

- Про що ти хочеш поговорити? - прямо запитую у нього, немає чого відкладати розмову у довгий ящик.                                                                                                                                             

- Мені просто нестерпно спостерігати, як двоє близьких мені людей, які кохають одне одного не можуть пробачити, поговорити і почати все занову. Навіщо втрачати цей час, який можете провести разом? Еммі, не перебивай мене, просто послухай і вже твій вибір, яке рішення прийняти. Домоволися? Так, він вчинив підло, що почав стосунки на такій ноті, так з брехні, але кожна людина має право на помилку, він усвідомив її, це головне, його почуття видно неозброєним оком, невже ти сама не відчуваєш, що він відчуває поруч з тобою і впевнений попри всі свої слова ти сумуєш за ним. Головне, що потрібно тобі знати, цього разу він обрав тебе, а не кар'єру. Йому запропонували вигідну пропозицію, працювати в найкращій клініці Німеччини і очолити її, але як ти гадаєш, яку відповідь вони отримали. Він відмовився, бо тоді йому довелося б розійтися з тобою. Невже, ти досі гадаєш, що все було по одній причині? Не роби з нього такого вже покидька.