Глава 28 Кар'єра частина мого життя

Аміль

- Це все? - недовірливо кидає дівчина на мене і я застигаю, коли вона починає цілувати моє тіло, дотримується своїх обіцянок, - Тоді ти даремно хвилювався, те що тоді ми не змогли пройти через труднощі нічого не означає. Від сьогодні все буде по іншому. Так? 

- Звичайно, - киваю в знак відповіді.

Так я розповів їй наше знайомство, як проходили наші побачення, чому вона так різко переїхала до мене, безкінечні сварки, що завершувалися миттєво, вона почула про все, окрім першопричини мого знайомства з нею.

Внутрішній голос зрадницьки нив від того, що втратив чудову можливість розповісти правду і лише думка про те чим це може закінчитися для мене змусило приховати цей факт.

В тому що вона одразу кинула мене, якби дізналась правду сумнівів не було. Лише один її зневажливий погляд на мене просто знищив мою душу. Чи відчував я докори сумління? Чесно, ні. Зараз я поруч з нею не через її хворобу і певну вигоду, а через закоханість в цю жінку. Крім мене, все знають її брат Тім і Майкл і в тому що вони будуть мовчати по моєму проханню сумнівів не було. 

Цю ніч ми присвятили одне одному і стали на крок ще ближчими. На годиннику вже була п'ята година ранку, а наші розмови не вщухали, не виникало паузи між нами, ми просто не затикалися і вели бесіду про все на світі. 

Все таки втома нас поборола і ми раптово заснули, коли прокинувся, то помітив, що Еммі все ще спить. Тихо пішов в душ, щоб не розбудити дівчину і швидко накинувши вільні джинси і білу футболку підійшов до неї. Коротко поцілував в щоку і вийшов до кабінету батька. Нас очікувала серйозна розмова, яку я не втримавшись розпочав ще вчора. Поки мої рідні готували каву до святкового торта. 

- Батьку, можна? - заглянув через двері і побачив чоловіка, що був завалений різними документами і папірцями, той коротко відповів і я зайшов до кабінету. 

- Ти стосовно вчорашнього, я правильно розумію? Подумав над твоєю ідеєю і знаєш це цікаво, але непросто. Потрібно отримати ліцензію, ти це розумієш? А для цього потрібно вже мати підготовлене приміщення, медичне обладнання і сертифікованих лікарів. А найголовніша проблема - фінансування. Розумію, ти відкладав гроші і маєш певні збереження, але попри всю твою самовідданість роботі цього мало. Мої і твої гроші зможуть покрити лише половину витрат.

- Знаєш я і до цього казав тобі, що це буде неймовірно важко, але переконаний все вийде. Мені лише потрібно твоя думка стосовно цього, як ніяк але життєвого досвіду в тебе більше. 

- Аміль, ти ж знаєш моє відношення до тебе, переконаний в тебе все вийде і я допоможу. Потрібен час для пошуку інвесторів, але це питання на мені. Ти все це робиш заради Еммі?

- Заради себе в першу чергу, але в той же час це допоможе і нам з Еммі. Кар'єра займає невід'ємну частину мого життя і вибирати між сім'єю і кар'єрою взагалі не хочу. Єдиний вихід - це поєднувати їх. Сподіваюсь ми впораємося з цим разом. По іншому ніяк.

Тато задоволено похитав головою, пишається власним сином і його прагненням. Мабуть, інколи навіть припускав думки, наче це він його рідний син, а не Майкл. Занадто схожі характери. 

Ідея відкрити власну приватну клініку виникла в мене на базі відпочинку, коли ми з Еммі проводили там час. Того дня я обмірковував, чи логічним було б відмовлятися від пропозиції відомого хірурга очолити одну з найпрестижніших клінік світу. Мабуть, кожен з моїх колег почувши мою відмову сказали, що я божевільний. Ніхто від такого не відмовляється. Це ж шанс, який дається раз в житті. Іншого може і не бути.

І попри наше зближення з Еммі остаточне рішення приймав довго. Розмірковував про плюси і мінуси роботи, доречі друге відшукати було важко. Все було настільки заманливо, що вагався до останнього, навіть прикинув варіант запропонувати Еммі переїхати зі мною в Німеччину. 

Остаточне рішення прийняв спонтанно, щось в серці защемило від того, що на цьому наша історія з Еммі може закінчитися так і не почавши. До того ж, керування клінікою це чудово, але відкрити свою власну це взагалі пік мого бажання. Чаша все таки схилялась до відмови, що я і зробив. 

Обговоривши з батьком всі питання вирішив підглянути чи прокинулася Еммі. Заглянувши в кімнату побачив, що вона розмовляє по телефону. Вся напружена, наче камінь. Руки стискаються в кулаках, такою ще її не бачив. Лише тремтіння ніжного тіла підказувало мені, що це та сама Еммі. Від сказаного по ту сторону телефону вона важко зітхає і кругами ходить по кімнаті не зупиняючись. Вся нервова і засмучена, наш відпочинок починає псуватися і я вже прикидав наш швидкий від'їзд додому.

Коли я переступив поріг кімнати вона не помічала мене, чи то навмисно чи ні, так і не зрозумів. Лише, коли кинула трубку побачила мене і сіла поруч на ліжко, поклала голову на плече і промовила те, що шокувало навіть мене.

- Я все дізналася, - тіло напружилося моментально, про що саме вона говорить, - мій друг Френк, це він травив мене чимось, якась суміш в Сіннабонах була. Він знав, як я їх обожнюю. І бляха, він вмовляв мене їх їсти, навіть тоді, коли не хотіла. І я дурепа, відмовити не могла і пихала в себе цю гидоту. 

- Нічого собі, в тебе друзі. - коротко додав я, але моє серце відстукувало так швидко від злості до цього божевільного, нафіга йому взагалі це було. 

- Я йому довіряла. От так і віра в людей проходить, невже гадають що правда ніколи не відкриється. По моєму досвіду скажу, що все колись стає явним і виключень немає. Такий закон Всесвіту. - кожне сказане слово пронизувало мене від того, що все таки частину правди від неї приховав, - Я розчарована. От недаремно психолог сказала мені, не гарячкувати, а робити все поступово.