Глава 6 Ти не змінишся

Любі читачі, нова глава очікує Вас, приємного читання❤️

Еммі

Після гарно проведеного вечора разом наші стосунки значно покращилася, ми майже не сварилися і все було чудово, але в один вечір все змінилося.

- Це крапка в відносинах чи щось зміниться? 

Все почалося з того, що Аміль знову ночував на роботі і прийшов додому лише наступного ранку. Мене дратувала його робота хоча і розуміла, що важливо заробляти гроші, щоб на щось жити, але не робити з неї Всесвіт всього життя. Він нічого не помічає крім неї, лише ця дурна робота в його голові.

- Що з тобою відбувається, Аміль? Скільки ти ще будеш на цій дурній роботі? - намагаючись хоч щось донести сказала до нього.

- Будь-ласка хоч ти не влаштовуй скандал, мені цього і на роботі вистачає. - байдуже крикнув він до мене і повернувся в мій бік, підійшов до дивану і сів після чого обійняв мене за мої ноги притулившись до них. - Просто зрозумій мене.

- Я намагаюсь. - сівши поруч біля нього. - Я не можу більше так, ти зациклений на кар'єрі, розумію тебе, не звинувачую ні в чому, але ти намагайся зрозуміти мене, мені важко, я хочу, щоб ти був поруч зі мною, хоча б ввечері.

- Якщо тобі важко, то можемо розійтися. - тихо сказав він і відвернувся від мене, бачити його спину в цей момент було нестерпно, він не намагається вирішити ситуацію, а просто уникає. - Я не змушую тебе це терпіти.

- Що? - майже плачучи промовила, не хотіла плакати, але сльози підступали на моїх очах - Ти так легко про це говориш? - відчула комок в горлі, стало нестерпно боляче від його слів. - Ти це серйозно? - все ще не вірила в його слова, так просто розійтися.

- Я втомився після роботи, мені потрібно в душ. - сказавши ці слова Аміль пішов в кімнату. 

-За що ти так зі мною? - дивившись йому в спину в мене починалась істерика. - Не втікай від проблем, це найпростіший спосіб - піти. - Але він вже цього не чув.

День був зіпсований, довго думала що робити далі, ранкові слова коханого дуже ранили моє серце. 

- Невже дійсно, нам краще розійтися. Ми мучаємо одне одного? - ці думки зжирали душу, можливо, він правий.

Зайшовши в нашу кімнату присіла біля ліжка, він відчувши дотик моїх пальців, що малювали на його спині незвичайні малюнки прокинувся.

- Це так приємно. - ще в сонному стані сказав він. Вибач мене за ті слова, я перебільшив, ти знаєш робота вимотує мене і зриваюсь на всіх. 

- Нам потрібно поговорити, - намагаюсь тримати себе в руках і вагаюсь чи казати ці слова.

- Ну давай, готовий знову слухати нотації. - серйозно сказав він, не очікуючи нічого важливого від цієї розмови зі мною, як посварилися так і помиримося, він думав так, коли я серйозно налаштувалася на розмову.

- Давай... - сформований комок в горлі не давав мені промовити далі,  боялась промовити це, хоча все до цього йшло. - Давай закінчимо все це? 

- Ти про що? - насторожливо промовив Аміль, це стало шоком для нього, не цього він очікував.

- Наші стосунки не мають більше сенсу, ми не чуємо один одного, давай закінчимо їх. Ми лише робимо боляче одне одному. Моменти з тобою були найкращими в моєму житті і все що було зробило мене щасливою... - не встигла промовити далі, як відчула його губи, що почали ніжно цілувати мої, він прикусив мою нижню губу, коли відчув, що я не відповідала йому. Розуміння того, що все це він робить, щоб знову закрити мені рот і все повернулося до початку. Я йому пробачаю, а він і далі не робить висновків після моїх слів.

- Я переїду завтра, потрібно скласти речі, а сьогодні посплю на дивані в вітальні. Сподіваюсь ти будеш щасливий, бажаю тобі успіхів в кар'єрі, кажу тобі це щиро. - після цих слів вийшла з кімнати і відчула, що на моєму серці з`явилась рана, яку загоїти вже буде дуже важко.

Аміль

Я був шокований почутими словами, але мене відволік телефонний звінок. 

- Ірен, я вас слухаю. Щось сталося?

- Вибачте, що турбує, ви мабуть відпочивали, але ви маєте приїхати терміново в лікарню, приїхав головний завідувач, хоче повідомити вам новину.

- Він казав яку саме? 

- Ні, лише повідомив, щоб ви негайно з'явилися і все.

- Добре, я зараз приїду. - після цих слів кинувши трубку почав швидко збиратися. Щось важливе, я не можу це пропустити.

Еммі

Складавши речі в валізу почула, як зачинилися двері квартири. Це означало, що він знову пішов на цю роботу. Вона все зруйнувала. Ця клята робота. Це слово не могла вже вимовляти.

- Ти навіть не захотів зупинити мене, помиритися зі мною, замість цього ти знову пішов туди. Це нестерпно. - впавши на підлогу почала плакати, сподівалась, що він почне діяти і миритися зі мною, але цього не сталося. Я промовляла слова раз за разом. - Йому байдуже, байдуже, не потрібна йому.

Це повторилося знову. Людина, яку я люблю найбільше в світі знову це робить. 

Заспокоївшись доскладала свої речі і лягла спати з засохшими сльозами на обличчі, що навіть під час сну текли по моєму лиці. Це кінець і я сама поставила крапку в наших відносинах. Тепер все буде по іншому.