Глава 3 Ти нічим не кращий за них

Любі читачі, нова глава очікує Вас, приємного читання❤️

Еммі

Три дні промайнули дуже швидко. Після лікарні перед побаченням потрібно було лише зустрітися з Френком. Швидко обговоривши наші питання приїхала додому. Вже час збиратися на побачення з моїм особистим лікарем.

Ніжна сукня коралового кольору виглядала на мені бездоганно і підкреслювала фігуру. Сподіваюсь, що йому сподобається мій образ. Посміхнувшись своїм думкам вийшла з квартири. Біля під'їзду побачила його з моїми найулюбленішими квітами - блакитними гіпсофілами.

- Привіт, рада тебе бачити. - посміхаюсь щирою посмішкою та підводжу на нього очі. 

- Ти сьогодні чудово виглядаєш, ці квіти для тебе. - промовив мені та протягнув чудові квіти. 

- Дякую, це мої найулюбленіші квіти, як ти вгадав? - коли хлопець простягнув квіти, я потягнулася за ними і несподівано ми доторкнулися кінчиками пальців одне одного, поглянула на нього, коли він занепокоєнно забрав руки.

- Все добре? Щось не так? - з хвилюванням запитала у нього.

- Не хвилюйся, все добре. Ну що поїхали в парк розваг? - запитує у мене та відкриває дверцята машини.

Сівши в його машину, яка була неймовірно гарного чорного кольору з надписом БМВ ми вирушили в місцевий парк розваг. Разом ми весело проводили час, мені вперше за довгий період було так приємно і комфортно з людиною. 

- Він мовчить

Все було чудово до певного періоду часу. Ми вечеряли в місцевому кафе і  я вирішила запитати те, що мене дуже цікавило.

- Я тобі подобаюсь? Чи тобі щось потрібно від мене? - спокійно запитую у нього я.

- З чого ти взяла це? Мені здається я натяків на це не давав. - відпиває глоток вина з келиха та з інтересом дивиться на мене.

- Чому ти так різко змінив думку стосовно мене? Ще й це побачення, я нічого не розумію. Я не хочу, щоб ти мене обманював. Кажи, що ти хочеш прямо зараз. - натискаю на нього та чекаю його зізнання.

Я знала відповідь, але хотіла почути це саме від нього. Сподівалась, що він отямиться та скаже мені все, але він мовчить. Зі злістю дивиться на мене. 

- Чому ти мовчиш? Скажи ти хоч щось вже. Мене це починає шалено дратувати, - нічого не сказавши Аміль трішки піднявся зі свого стільця та дуже близько нахилився до мене.

- Ти дійсно хочеш знати причину? - прямо в губи промовляє, коли моє тіло починає тремтіти від такої близькості. 

Всі ці слова промовляє прямо біля моїх губ, не помітила, як прикрила очі для поцілунку. Я чекала його, хотіла його так нестерпно, що нахилилась ще ближче до його губ. Через секунду пролунав тихий сміх хлопця. Він вже знову сидів на своєму стільці, наче близько, але так далеко від мене.

- Ти кумедна, мені це подобається. Що будемо робити далі? - почула його слова і з насмішкою продовжила. 

- Давай одружимося? - Від цих слів Аміль подавився водою, і намагався хвилин п'ять прийти до тями. В той час, коли я не відводила від нього очей. - Ну так що ти хочеш? Чи ні?

- А ти кумедна. Не думаєш, що цей крок робити нам занадто рано? 

- А чому затягувати? Збережемо твій час, який ти витрачаєш на мене. В тебе ж ще є багато невирішених справ. 

- Ти про що взагалі? - не зрозумівши мої слова запитує він у мене.

- Та просто думки в слух. Ти ж лікар, а як відомо ці люди ніколи не бувають дома, завжди зайняті своєю роботою, але що отримують в результаті - самотність. Так вони успішні, але більшість не мають нікого та живуть самі в цьому безмежному світі. І навіщо ж тоді ця успішна кар'єра і купа грошей, коли щастя немає? Ну що ти не проти? - відволіклась на інше питання і поглянула на нього. Після цих слів допила повний келих вина та здається вже не контролювала власні дії. Після цього вже нічого не пам'ятала. Все наче стерли з моєї пам'яті. 

Аміль 

- І на що я власне розраховував? Думав, що щось вигадую, щоб вона жила зі мною, а вона на нашому побаченні просто відключилася, бо випила відверто багато вина.

Зрозумівши, що її адресу не знаю повіз її до себе додому та ніжно поклав на своє ліжко. Вийшов з кімнати і пішов спати на дивані в вітальні. Лежавши на ньому багато думав про те, чи дійсно мені потрібно все це робити, не хотів завдавати болі незнайомій мені  дівчині.

"Вона ні в чому не винна, я зможу досягнути успіху іншим шляхом, але доля не даремно мені підкинула таку можливість. Можливо, це так званий натяк долі, який мені варто використати? Я не розумів, як мені діяти і що робити з цим далі. З одного боку це така можливість для мене, а з іншого користуватися людиною заради себе це гидко і я ненавидів це в інших людях. Якщо щось робити, то тільки з чистою совістю і по справедливості. В роздумах  не помітив як сон поглинув мене". 

- Знову обморок

Еммі

Прокинувшись в незнайомому мені ліжку не зрозуміла де я знаходжусь.

 - Що я тут роблю? Як опинилась в цьому місці? - мої думки перервав стукіт в двері. Побачила, як вони відкриваються та заходить він.